У Болівії виявили новий вид дикої кішки — менший за домашню

Тварину, яку місцеві громади звуть тількайо, віднесли до групи тигрових кішок, поширених на значній частині Південної Америки. Наукову назву Leopardus tilcayo новий вид отримав після генетичного підтвердження, а місцеву назву вирішили зберегти.

За розмірами кішка поступається середній домашній: довжина близько 46 см, вага приблизно 1,4 кг. «Її хутро світло-коричневе… з розетками неправильної форми по всьому тілу», — розповіла дослідниця National Geographic Паола Ногалес-Аскаррунс, одна з авторок дослідження, опублікованого в журналі Current Biology.

Про біологію виду відомо небагато. Залишки дрібних гризунів у посліді вказують, що вони можуть входити до раціону, а дані фотопасток свідчать про ймовірну нічну активність, зазначила Ногалес-Аскаррунс.

Тигрові кішки належать до криптичних видів, які складно розрізнити лише за зовнішністю, пояснив еволюційний біолог і співкерівник дослідження Йонас Лескроарт з Антверпенського університету в Бельгії. Раніше їх вважали одним видом, але генетичні дослідження кількох десятиліть тому вказали на існування кількох окремих видів.

Команда проаналізувала ДНК 38 кішок із різних країн Південної Америки, серед них вісім музейних зразків. Результати засвідчили, що тигрові кішки представлені п'ятьма генетично відмінними видами. За оцінками, еволюційна лінія тількайо відокремилася приблизно 1,4 млн років тому.

«Наразі наша інформація обмежується двома живими особинами, яких ми дослідили, та невеликою кількістю записів із фотопасток», — зазначив Лескроарт. Одна з цих тварин — 10-річний самець, який тепер перебуває в болівійському центрі порятунку диких тварин Senda Verde; раніше його тримала вдома місцева родина.

Дослідники також описали новий підвид тигрової кішки в перуанському регіоні Юнгас — Leopardus tigrinus antisuyo, названий на честь Антісую, регіону давньої імперії інків.

Червоний список Міжнародного союзу охорони природи нині розглядає тигрових кішок як два «вразливі» види зі скороченням популяцій. Висновки дослідження вже передали IUCN: під час наступного перегляду організація оцінюватиме п'ять еволюційних ліній окремо. За словами Лескроарта, це дасть точніше уявлення про загрози для кожного виду, і тількайо після окремої оцінки може бути визнана видом під загрозою зникнення.

Середовище, де мешкає кішка, зазнає дедалі більшого тиску через вирубування, розширення сільськогосподарських угідь, спричинені людьми пожежі та видобування корисних копалин. Науковці наголошують на потребі відновлювати пошкоджені пожежами ділянки лісу, захищати рештки природних лісів і зберігати екологічні коридори між середовищами існування тварин.

«Якщо показати широкій громадськості, що навіть у такій добре відомій групі, як котячі… досі залишаються невідкриті види, це може донести важливу думку, — сказав Едуарду Ейзірік, еволюційний біолог із Папського католицького університету Ріу-Гранді-ду-Сул у Бразилії та старший автор дослідження. — У світі існує багато ще не відкритих видів, і вони ризикують зникнути ще до того, як ми встигнемо їх виявити».