Три звички, які підвищують ризик деменції: що кажуть вчені

Деменція — одне з найпоширеніших захворювань серед людей старшого віку, але її ризики можна знизити задовго до появи перших симптомів. Вчені проаналізували дані понад 12 тисяч учасників віком від 46 до 70 років, за якими спостерігали близько 26 років. Усі вони на початку дослідження не мали деменції.

Головна увага науковців була зосереджена на трьох чинниках: курінні, діабеті та високому артеріальному тиску. Результати показали, що люди без цих трьох проблем мали найнижчі показники деменції. Натомість ті, хто мав хоча б один із факторів, стикалися з ризиком розвитку хвороби у 2,68 раза частіше.

Лікар Дунг Трінь, який коментував результати, наголосив, що ці фактори впливають не лише на мозок, а й на серцево-судинну систему. «Високий кров'яний тиск, діабет і куріння можуть пошкоджувати кровоносні судини, посилювати запалення та з часом знижувати стійкість мозку», — пояснив він. За його словами, зв'язок між здоров'ям серця та здоров'ям мозку в середньому віці є дуже тісним.

Водночас фахівець застеріг від спрощених висновків: дослідження не доводить, що відмова від цих трьох факторів автоматично додає 13 років життя без деменції. Ця цифра порівнює людей без жодного з ризиків із тими, хто мав усі три, і вона враховує як час розвитку деменції, так і загальну тривалість життя.

Директор Центру старіння та хвороби Альцгеймера Джефрі Кей зауважив, що результати відображають середні показники для групи, але індивідуальний ризик у кожної людини може бути різним. Його колега Джозеф Кореш радить не обмежуватися лише цими трьома факторами: «Найефективнішим способом профілактики є уникнення протягом усього життя комбінованих ризиків, пов'язаних із судинами, способом життя, сенсорною, соціальною та економічною сферами».

Що це означає на практиці? Для батьків і молоді це привід замислитися про звички вже зараз. Відмова від куріння, контроль рівня цукру в крові та регулярний моніторинг тиску — це доступні кроки, які можуть знизити ризики у майбутньому. Вчені планують продовжити дослідження, щоб точніше оцінювати індивідуальні ризики з урахуванням генетики, доступу до медичної допомоги та соціально-економічних умов.