Чому будильник не завжди будить: що відбувається з мозком під час сну

Дослідники з Лозаннського та Женевського університетів вивчили, як мозок обробляє звуки та внутрішні сигнали під час неспання і різних фаз швидкого сну (REM-сну). Учасниками стали 25 здорових дорослих, активність мозку яких фіксували за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Під час експерименту вони слухали прості звукові сигнали, а результати порівнювали з реакцією мозку на власне серцебиття.

Виявилося, що з переходом від неспання до REM-сну реакція мозку на звуки поступово слабшає. Найменш чутливим до зовнішніх подразників мозок стає саме у фазі швидкого сну, яка супроводжується яскравими сновидіннями. Водночас реакція на серцебиття не лише зберігалася, а й ставала сильнішою, ніж під час неспання.

За словами вчених, це свідчить не про те, що мозок «вимикається», а про перерозподіл уваги: він менше стежить за навколишнім середовищем і більше контролює внутрішній стан організму. Автори пояснюють це зміною балансу між екстероцепцією (сприйняттям зовнішніх сигналів) та інтероцепцією (обробкою внутрішніх сигналів). Тому люди, які міцно сплять навіть під сильний шум, несвідомо надають пріоритет сигналам власного тіла, а не просто ігнорують звуки.

Дослідники також розробили «аудіокардіо індекс», який порівнює реакцію мозку на звуки та серцебиття. Цей показник демонструє, що в міру занурення у REM-сон мозок дедалі більше орієнтується на внутрішні сигнали. Такий інструмент може допомогти точніше визначати різні стани свідомості.

Що це означає для батьків і студентів? Якщо ви або ваша дитина не чуєте будильник, це не обов'язково ознака лінощів — мозок у фазі швидкого сну справді менш чутливий до зовнішніх звуків. Щоб підвищити шанси прокинутися, можна спробувати використовувати будильники з вібрацією або світлові, які менше залежать від слухового сприйняття. Також важливо дотримуватися регулярного режиму сну, щоб пробудження припадало на легші фази.

Результати роботи можуть бути корисними не лише для вивчення сну, а й для оцінки рівня свідомості у пацієнтів під наркозом або з тяжкими порушеннями свідомості. Вчені наголошують, що під час REM-сну людина не стає повністю «глухою» — мозок продовжує обробляти звуки, просто менш активно, віддаючи перевагу контролю за процесами, важливими для виживання.