Маленькі червоні крапки з околиць Всесвіту: що про них дізналися вчені

Телескоп Джеймса Вебба виявив популяцію крихітних яскраво-червоних об'єктів, які дістали назву «маленькі червоні крапки» (Little Red Dots, LRD). Їхня природа довго залишалася незрозумілою, тож для дослідження залучили японський суперкомп'ютер ATERUI III.

Результати моделювання вказують, що ці об'єкти можуть бути чорними дірами, які швидко зростали завдяки умовам раннього Всесвіту. Таких умов у сучасному космосі вже немає. Важливо, що пояснення не потребує екзотичної фізики чи малоймовірних подій — усе могло відбуватися природним шляхом.

Механізм виглядає так. Інтенсивне далеке ультрафіолетове випромінювання (FUV) від сусідніх галактик могло заважати утворенню звичайних зірок усередині деяких газових хмар. Замість розпаду на безліч дрібних зірок газ колапсував в одну надмасивну зірку. Згодом вона могла зазнати колапсу, давши початок «зародку» чорної діри.

Після утворення таких зародків чорні діри могли оточуватися потужними дисками щільного газу. У насиченому газом середовищі випромінювання утримувалося всередині, і це дозволяло поглинати матерію значно ефективніше, ніж сьогодні. За таких умов чорні діри здатні рости в десятки разів швидше.

Характеристики змодельованих чорних дір багато в чому збігаються з параметрами «маленьких червоних точок», які виявив телескоп Джеймса Вебба. Це дає підстави припускати, що загадкові червоні об'єкти — рання стадія надзвичайно швидкого зростання чорних дір.