Надмасивні чорні діри можуть народжувати зорі — нове дослідження дев'яти галактик

·243 слівредакція
Надмасивні чорні діри можуть народжувати зорі — нове дослідження дев'яти галактик

Астрофізики з'ясували, що активні надмасивні чорні діри не лише руйнують речовину навколо себе, а й запускають народження нових зір. Висновки базуються на спостереженнях дев'яти сусідніх галактик.

Дослідження дев'яти найближчих до нас галактик, опубліковане в The Astrophysical Journal, змінює уявлення про те, як надмасивні чорні діри впливають на свої галактики-господарі. Донедавна переважала думка, що ці об'єкти тільки руйнують або пригнічують усе довкола. Нові дані показують інший бік процесу: чорні діри, які активно ростуть, здатні стимулювати утворення нових світил.

Для роботи науковці поєднали наземні спостереження високої роздільної здатності за допомогою інструмента VLT/MUSE з рентгенівськими даними космічного телескопа Chandra. Ключовим інструментом стала тривимірна діагностична методика, яку розробили самі дослідники. Вона дозволила розділити три складові в центральних частинах галактик: процеси зореутворення, випромінювання активних ядер галактик (АЯГ) і потужні ударні хвилі, що виникають, коли швидкісні викиди речовини зіштовхуються з міжзоряним середовищем.

Результати засвідчили: навколо активних ядер утворюються характерні кільця або дуги, де народжуються нові зорі. Вони лежать на відстані приблизно від 0,8 до 6 кілопарсеків від центру галактики. Дослідники помітили й закономірність: ударні хвилі поширюються в напрямках, строго перпендикулярних до великих іонізованих конусів випромінювання чорних дір. Це вказує на складний і безперервний цикл зворотного зв'язку.

Такий цикл означає, що центральні об'єкти не просто поглинають навколишню матерію, а й викидають її назовні, змінюючи простір навколо себе. Поєднання оптичних даних MUSE з теоретичними моделями дало змогу простежити, як взаємодіють потоки енергії, газ і молоді зорі.

Для батьків і студентів ця новина — нагода побачити, як наукові дослідження поступово уточнюють картину світу: те, що здавалося однозначним руйнуванням, виявляється частиною складнішого процесу. Для тих, хто цікавиться астрофізикою, це також приклад того, як поєднання різних типів спостережень і нових методів аналізу дає змогу отримати точніші висновки про формування та еволюцію галактик.

Читайте також