Рештки диплодока вперше знайшли в Європі — в Іспанії

Під час розкопок на стоянці Ла-Техерія в провінції Теруель дослідники натрапили на 14 хвостових хребців та чимало інших кісток диплодока. Вони збереглися надзвичайно добре, а вік знахідки оцінюють приблизно у 150 мільйонів років. Досі представників роду Diplodocus знаходили тільки у формації Моррісон — відомому палеонтологічному об'єкті на заході США. Тепер цей рід уперше підтверджено для Європи.

За оцінками науковців, іспанський диплодок сягав близько 25 метрів завдовжки — приблизно стільки ж, скільки його північноамериканські родичі. Завдяки доброму стану кісток вдалося розгледіти характерні анатомічні риси: великі заповнені повітрям порожнини у хребцях, борозни на нижній поверхні хвостових кісток і Y-подібні кістки з нижнього боку хвоста. Порівнявши ці ознаки з анатомією інших завроподів, дослідники віднесли знахідку до роду Diplodocus, а точніше — до близького родича Diplodocus hallorum.

«Коли ми почали детальніше вивчати анатомію, то побачили поєднання ознак, характерних для видів диплодока», — розповів один із авторів дослідження Серхіо Санчес Фенольоса. За його словами, подальші еволюційні аналізи підтвердили цей висновок: «З кожним новим результатом картина ставала дедалі зрозумілішою: перед нами був диплодок».

Знайдені кістки свідчать, що в пізньоюрський період динозаври могли переміщатися між Північною Америкою та Європою. Імовірно, тварини долали відстань тимчасовими суходільними «мостами», які періодично з'являлися, коли відступали води протонічного Атлантичного океану. «Результати розкопок є одними з найпереконливіших палеонтологічних доказів епізодів розселення та обміну фауною між двома континентами через протонічний Атлантичний океан у пізньоюрський період», — сказав Санчес Фенольоса.

Відкриття також додає деталей до розуміння різноманіття завроподів, які жили в Європі в юрський період. У районі Теруеля раніше вже знаходили інших завроподів, зокрема Turiasaurus і Losillasaurus. «Скам'янілості всіх цих динозаврів, включно з новим екземпляром диплодока, роблять Теруель важливим місцем для вивчення цього величезного різноманіття», — зазначив ще один автор дослідження Альберто Кобос.

Побачити знайдені рештки можна в залі динозаврів Музею палеонтології Арагону в Дінополісі в Теруелі. Для тих, хто цікавиться палеонтологією, це конкретний приклад того, як одна знахідка змінює уявлення про те, де жили й як поширювалися стародавні тварини.