Кашалоти видають найгучніші звуки в океані: нове відкриття вчених

Кашалоти (Physeter macrocephalus) — одні з найбільших мешканців океану, відомі своїми гучними клацаннями. Довгий час учені вважали, що ці звуки слугують для ехолокації або комунікації, однак нові спостереження виявили зовсім інший клас сигналів.

Під час досліджень біля берегів Сейшельських островів, Шрі-Ланки, Норвегії та Шотландії біологи зафіксували, що самці видають надзвичайно гучні низькочастотні клацання з паузами 5–10 секунд. Ці звуки мають чіткий ритм, хоча й повільний, і не схожі на ті, що використовуються для пошуку здобичі чи спілкування.

За словами першого автора дослідження Сімоне Відесена з Орхуського університету, глибокі клацання сягають 236 децибелів під водою. Для порівняння: у повітрі це еквівалентно приблизно 174,5 децибела — як потужні феєрверки, постріли гвинтівки або виверження вулкана Кракатау.

Учені припускають, що таку потужність забезпечує носовий комплекс — частина анатомії кита, що становить близько третини довжини тіла та важить до п'яти тонн. Усередині носа розташовані фонетичні губи, які тварина стискає, створюючи клацання. Старший автор дослідження професор Пітер Тегльберг Мадсен зазначає, що ці звуки можуть свідчити про розмір і стан здоров'я особини.

Попри те, що клацання поширюються на десятки кілометрів, на їхню чутність впливають температура, глибина та фоновий шум від людської діяльності. Зафіксовані сигнали перевищили 200 дБ — це найгучніші звуки, коли-небудь зареєстровані серед ссавців. Дослідники сподіваються з'ясувати, чому кити видають ці звуки та яку роль вони відіграють у житті тварин.