Чому будильник не будить: вчені знайшли пояснення у серцебитті

Дослідники з Університету Лозанни та Університету Женеви провели експеримент за участі 25 здорових дорослих. За допомогою електроенцефалографії вони записували мозкову активність учасників і порівнювали, як мозок реагує на звуки ззовні та на удари серця — у стані неспання та на різних стадіях сну.

Результати показали: чим глибший швидкий сон, тим слабша реакція на звук і тим сильніша — на серцебиття. Найпомітніше це виявилося у фазі REM-сну, коли очі швидко рухаються під повіками, а сни стають найяскравішими. У цей момент відповідь на зовнішні звуки падає до мінімуму, а реакція на серцебиття навіть посилюється порівняно зі станом неспання.

Вчені описують це як зсув балансу між екстероцепцією — обробкою зовнішніх сигналів, як-от звуки чи світло, та інтероцепцією — усвідомленням внутрішніх сигналів тіла, зокрема серцебиття й дихання. Простіше кажучи, мозок не просто «вимикається» на ніч, а перерозподіляє увагу: менше слухає кімнату, більше слухає тіло.

Щоб кількісно оцінити цей перехід, команда розробила аудіо-кардіо-індекс — показник, який порівнює силу реакції мозку на звуки та на серцебиття. Індекс поступово зміщується від «звукоорієнтованої» обробки у стані неспання до «серцеорієнтованої» у глибокому швидкому сні.

Важливо зазначити: у REM-фазі люди не стають повністю глухими — певний рівень слухової обробки зберігається, інакше ніхто не прокидався б від пожежної сигналізації. Однак пріоритети зміщуються: мозок пильно моніторить функції тіла, критичні для виживання, і водночас приглушує зовнішній шум.

Що це означає на практиці? Якщо ви належите до людей, які не чують будильника, справа не обов’язково в лінощах — так працює мозок під час глибокого швидкого сну. Щоб підвищити шанси прокинутися, варто звернути увагу на гігієну сну: лягати й вставати в один час, уникати гаджетів перед сном і забезпечити комфортні умови в кімнаті. Також можна спробувати будильники з поступовим наростанням звуку або світлові будильники, які імітують світанок — вони м’якше виводять мозок зі сну.

Окрім практичної користі, аудіо-кардіо-індекс може мати ширше застосування. Автори дослідження припускають, що цей показник допоможе оцінювати стан свідомості у людей, які не можуть реагувати поведінково: під наркозом, у комі або при розладах свідомості. Якщо мозок пацієнта демонструє «REM-подібний» баланс уваги, це стане цінною інформацією для лікарів.

Питання зв’язку сну та здоров’я мозку активно вивчається: попередні дослідження вже показували, що порушення сну можуть подвоювати ризик деменції, а експерименти на мишах підтвердили негативний вплив недосипання на пам’ять.