Як 24-річний біолог з Рівненщини потрапив на станцію «Академік Вернадський»

Олег Горяінов родом із невеликого Вараша на Рівненщині. Після школи він вступив до КНУ імені Тараса Шевченка на спеціальність «Біологія», здобув ступені бакалавра й магістра, найбільше зацікавившись генетикою. Про українську станцію в Антарктиці він почув ще на другому курсі й вирішив, що після навчання спробує подати документи.

Зараз на станції перебуває 14 людей. Після завершення антарктичної зими команда продовжує зимівлю, і в кожного полярника є своє технічне завдання на рік. За словами Олега, робочий графік тут не має звичних рамок: хтось починає день о 7-й, хтось о 11-й, а нічна робота не викликає зауважень, якщо цього вимагає специфіка досліджень.

Побут тримається на спільній відповідальності. Полярники чергують, перевіряють пожежну безпеку й роботу генераторів, допомагають єдиному кухарю — чистити овочі, нарізати продукти. Раз на тиждень, зокрема в п'ятницю ввечері, влаштовують генеральне прибирання, де кожен має свою ділянку.

Їжу на станцію завозять із Чилі або з Кейптауну, куди зазвичай приходить на техогляд наукове судно «Ноосфера». Продукти прибувають разом із командою на початку сезону, коли дозволяє льодова ситуація, тож далі їх доводиться зберігати самотужки — обробляти, заморожувати, квасити капусту. Попри це через пів року на станції все ще є свіжі яблука. У раціоні багато риби, а кухар готує борщі, нагетси й навіть суші з водоростями норі.

Для приватності на станції є кубрики, схожі на залізничні купе, зі шторками на ліжках, а також офіси, бібліотека й кімната відпочинку. Команда зберігає українські традиції: святкує День Незалежності, на Великдень розписує писанки й пече паски, а дні народження відзначає з тортом, подарунками й відеопривітаннями. На свій 24-й день народження Олег отримав, зокрема, пошиту колегою м'яку іграшку кита.

Наукова робота біолога має три основні напрями. Перший — моніторинг популяцій пінгвінів на станції та сусідніх островах: незабаром почнеться сезон розмноження, і дослідники фіксуватимуть появу яєць та дитинчат. За часів перших українських експедицій станцію оточували пінгвіни Аделі, тепер їх витіснили субантарктичні пінгвіни. Це пов'язують зі змінами клімату: середньорічна температура зросла на 1 градус, що впливає на кригу й на можливість полювати на криль.

Другий напрям — дослідження рослин. В Антарктиці ростуть мохи, лишайники та дві квіткові судинні рослини — щучник антарктичний і перлинниця. Олег також спостерігає за птахами (буревісниками, поморниками, мартинами) і тим, з чого вони будують гнізда: переносячи рослинний матеріал, птах може розсіяти насіння на новому острові.

Третій і наймасштабніший напрям триває цілий рік — дослідження бактеріопланктону й фітопланктону. Кожні 10 днів команда виходить у море, опускає зонди на глибину до 170 метрів і набирає воду у 20-літрові баклажки. За рік назбирується близько 96 таких посудин, тому воду фільтрують і зводять до мікропробірок із замороженим фільтром, які вже везуть в Україну та ЄС. Цей напрям в Україні започаткувала Марія Павловська.

Пінгвінів раніше рахували клікерами, але обхід острова площею близько квадратного кілометру снігом по пояс дає велику похибку. Тепер використовують дрон із тепловізійною камерою: увечері, коли птахи масово повертаються з моря, він за 20 хвилин сканує острів, а на холодному сірому тлі льоду видно білі теплі точки.

Щодо поширеної думки про небезпечні віруси, які можуть вивільнитися з таненням льодів, Олег пояснює: у льоді справді є різноманітний вірусний матеріал, але значна частина ідентифікованих вірусів — це бактеріофаги, які заражають бактерії, а не людей. Часто йдеться не про живий активний вірус, а про вірусні частинки чи фрагменти ДНК і РНК, тож сама їхня наявність не означає інфекційної загрози для людини.

У команді є метеорологи, геофізики, лікар, дизеліст, системний адміністратор і механік. Дизеліст або механік має права на керування човном і допомагає виходити в море, системний адміністратор допомагає зшивати фотографії з дрона, з метеорологами біологи разом опускають зонди. Із геофізиками спільних наукових точок немає, але разом можна прибирати сніг.

Серед найбільших вражень Олег називає появу косаток у місцевій акваторії, яку він описує як рідкісну й заворожливу подію, та відколювання великих шматків льодовика — глухий звук іноді нагадує полярникам звук «Шахедів». Також незабутнім був візит королівського та імператорського пінгвінів, які зазвичай тут не зустрічаються.

Тим, хто хоче податися в експедицію, Олег радить не заганяти себе в рамки. За його словами, набір у 32-гу українську експедицію завершився, і заявок було трохи більш як 80 — менше, ніж він очікував. На біологів надійшло 36 заявок на три місця, тобто шанс близько 8 відсотків, тоді як оточуючі казали йому про «0,0001 відсотка». Якщо людину нічого не тримає вдома, вона має вищу освіту й готова сприймати це як рік незвичного досвіду, варто просто спробувати — інакше місце займе хтось інший.