Науковці з'ясували, чому для грибів важливіша тривала вологість, а не одна злива

Шарон Таллі, Філліс Колі та Томас Курсар вивчали гриби на 25 ділянках у Міжгірному Заході. Упродовж вегетаційного періоду вони безперервно фіксували температуру та відносну вологість повітря. Результати засвідчили, що показники доступності вологи — зокрема відносна вологість і дефіцит тиску пари — точніше передбачали кількість і багатство грибів, ніж температурні дані.

Ключовою виявилася не сама лише вологість, а тривалість періоду, коли умови залишалися сприятливими. Найкращими провісниками стали погодні показники, які враховували, як довго зберігалися сприятливі або несприятливі вологість і температура. Вони пояснювали до 56% варіації кількості грибів і до 72% варіації їхнього видового багатства.

За даними NASA, восени ночі стають довшими, і атмосфера встигає охолонути сильніше. Коли повітря наближається до точки роси, водяна пара конденсується й утворюється туман. У горах холодне повітря, щільніше за тепле, опускається й стікає в долини — тому туман там може з'являтися одним із перших. Додатковим джерелом водяної пари бувають річки та струмки.

Для грибів це має значення насамперед через самі умови вологості. Туман не гарантує, що в лісі буде багато грибів. Але він свідчить, що повітря достатньо охололо для конденсації пари, тобто середовище перебуває у вологому стані.

Саме тому сильний дощ сам по собі не дає повної картини: після нього умови можуть швидко змінитися. Натомість тривала висока вологість означає, що сприятливе середовище зберігається довше. Кількість і видове багатство грибів значною мірою залежать від того, скільки часу ці умови тримаються, а не від окремого погодного явища.

Що з цього практичного для тих, хто ходить по гриби? Ранковий туман у долині — привід придивитися уважніше, адже він вказує на вологе середовище. Варто також зважати не на один дощ, а на те, чи встигла вологість утриматися кілька днів. І пам'ятати: туман — лише один із показників, а не гарантія врожаю.