Метеоритні персні: як грецька еліта бронзової доби носила небесне залізо

Археологи з'ясували, що задовго до освоєння виплавки заліза з руди грецька еліта бронзової доби вже носила залізні прикраси, але небесного походження. Дослідження французько-грецької групи, опубліковане в Journal of Archaeological Science, охопило 19 музеїв і 33 археологічні пам'ятки.

Вчені хімічно проаналізували 105 артефактів бронзової та ранньої залізної доби, з яких 91 був залізним предметом. У 13 з них — приблизно 14% — виявили значні сліди нікелю, що є характерною ознакою позаземного походження металу. Примітно, що всі ці предмети виявилися перснями, а не зброєю чи знаряддями.

Більшість метеоритних перснів знайдено в похованнях на Пелопоннесі — у Мікенах, Вафеї, Каковатосі, Айдонії та Дендрі. Ці могили містили золотий посуд, агатові печатки та бурштин, що вказує на належність похованих до палацової еліти. Одне кільце виявили в мінойському святилищі Анемоспілія на Криті — його носив чоловік, якого археологи вважають високопоставленим жерцем.

Багато перснів були печатками для штампування документів і поєднували метеоритне залізо із золотом, сріблом або бронзою. Два екземпляри з Мікен та Фесту мають безелі, розділені навпіл: одна сторона золота, інша — залізо-нікелева. За словами авторів дослідження, це свідчить, що такі предмети були емблемами влади, а не просто прикрасами.

Дослідник Матьє Гунель зазначає, що похоронний контекст кілець підтверджує їхню належність видатним особам. Небесне походження матеріалу, ймовірно, вже тоді визнавали, що пояснює, чому з нього робили саме ювелірні вироби, а не практичні інструменти.

Греція — небагате на метеорити місце: там зареєстровано лише одне підтверджене падіння (у Серре, 1818 рік), і немає пустель, які зберігають метеорити тисячоліттями. Тому дослідники припускають, що сировина надходила з Єгипту через торговельні мережі.

Водночас 86% залізних предметів у вибірці були виплавлені із земної руди. Однак до 12 століття до нашої ери таких артефактів відомо лише два: кулон з Дендри та перстень зі Скури (14–13 століття до н.е.). Решта наземних залізних виробів датується періодом після занепаду мікенських палаців — приблизно 1075 роком до н.е. Це ставить Грецію позаду Анатолії, де виплавлене залізо поширювалося ще в ранню бронзову добу.

Метеоритне та виплавлене залізо використовували для різних цілей: перше — для вишуканих поліметалевих прикрас, друге — для ножів, кинджалів і мечів. Ремісники розуміли їх як принципово різні матеріали.

Традиція метеоритних перснів припинилася після падіння мікенських палаців на початку 12 століття до н.е. Усі 36 пізніших кілець, розглянутих у дослідженні, виготовлені зі звичайного заліза без нікелю. Причини можуть бути різними: занепад еліти, яка цінувала такі прикраси, руйнування торговельних ланцюжків або просто зміна моди.

Дослідження суттєво розширило географію знахідок метеоритного заліза: до проєкту у східному Середземномор'ї було відомо лише 7 місць, тепер додано 7 нових — усі в Греції. Кількість ідентифікованих метеоритних кілець зросла приблизно вдесятеро.

Відкритим залишається питання, як саме стародавні ковалі обробляли метеоритне залізо. Дослідники порівнюють можливі методи з технікою інуїтських металургів у Гренландії, які відокремлювали шматочки металу за допомогою базальтових порід. Вміст нікелю в перснях варіюється від 1 до 50%, що вказує на використання кількох різних метеоритів протягом століть.