Перерва в прийманні GLP-1 послаблює захист серця — дослідження

Препарати групи GLP-1, до яких належать засоби на основі семаглутиду та тирзепатиду (Ozempic, Wegovy, Mounjaro, Zepbound), відомі насамперед як ліки для схуднення. Але науковці Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі дослідили інший аспект: що відбувається із серцево-судинною системою, коли пацієнт із діабетом 2 типу припиняє таку терапію.

У дослідженні взяли участь 333 687 ветеранів США з діабетом 2 типу. За їхнім станом стежили три роки, а інформацію про продовження лікування оновлювали кожні пів року. 132 551 учасник отримував препарати GLP-1, ще 201 136 лікувалися сульфонілсечовиною — іншим класом протидіабетичних ліків. Саме з цією групою порівнювали результати.

Виявилося, що за три роки понад чверть пацієнтів, які почали приймати GLP-1, повністю відмовилися від терапії. Ще близько 23% зробили перерву щонайменше на пів року, але згодом повернулися до лікування.

Найпомітнішою була різниця серед тих, хто приймав препарати безперервно всі три роки: їхній ризик інфаркту, інсульту або смерті був на 18% нижчим, ніж у групі сульфонілсечовини. У практичних показниках це приблизно на чотири випадки серйозних серцево-судинних подій менше на кожні 100 людей за три роки.

Що раніше пацієнти припиняли терапію, то слабшою залишалася її користь. Серед тих, хто відмовився від препаратів після двох років лікування, ризик серцево-судинних подій був нижчим приблизно на 7%. Якщо терапія тривала два з половиною роки, різниця становила 15%. А в пацієнтів, які припинили приймання раніше ніж через півтора року, значущого зниження ризику порівняно з групою сульфонілсечовини вже не спостерігалося.

Окремо науковці оцінили наслідки тимчасових перерв. У людей, які безперервно приймали GLP-1 три роки, ризик був нижчим на 18%, а серед тих, хто робив паузу й поновлював лікування, середнє зниження становило 12%. Навіть шестимісячна перерва мала значення: вона була пов'язана зі збільшенням ризику серйозних серцево-судинних подій на 4–8%. Після річної відмови від терапії ризик був на 14% вищим, ніж у тих, хто не припиняв лікування, а після дворічної — на 22%.

Старший автор роботи, клінічний епідеміолог Зіяд Аль-Алі пояснив, що після відмови від терапії зміни не обмежуються поверненням ваги. За його словами, можуть знову зростати артеріальний тиск, рівень холестерину та показники запалення.

Дослідники також перевірили, що відбувається після поновлення приймання препаратів. Повернення до терапії відновлювало частину серцево-судинного захисту, але не завжди до рівня безперервного лікування. Аль-Алі зазначив, що користь для серця накопичується поступово, а після припинення може втрачатися значно швидше — у частини учасників навіть одного року без препарату вистачало, щоб звести нанівець ефект, який формувався довше.

Автори роботи наголошують на важливості безперервного лікування для пацієнтів, яким GLP-1 призначені за медичними показаннями. Вони також звертають увагу на потребу контролювати побічні ефекти, вартість терапії та інші причини, через які люди можуть припиняти приймання ліків. Водночас дослідження було спостережним і охоплювало ветеранів США, тож отримані дані показують зв'язок між припиненням терапії та зміною серцево-судинного ризику, але не доводять прямого причинно-наслідкового зв'язку.

Раніше вчені з Єврейського університету в Єрусалимі, проаналізувавши дані 170 медичних центрів, виявили, що в пацієнтів із діабетом 2 типу, які приймали препарати GLP-1, частіше фіксували розлади смаку та нюху. А дослідники з Пенсильванського університету повідомили про можливий зв'язок цих ліків із підвищеним ризиком порушень опорно-рухового апарату, зокрема остеопорозу, травм і розривів сухожиль.

Що робити батькам і студентам

Якщо ви або ваші близькі приймаєте препарати групи GLP-1 за призначенням лікаря, не припиняйте лікування самостійно — ні через вартість, ні через побічні ефекти, ні через бажання зробити паузу. Будь-які зміни в терапії варто обговорювати з лікарем: він допоможе знайти рішення, яке врахує і серцево-судинний захист, і ваші обставини.

Підсумок: дослідження ветеранів США з діабетом 2 типу показало, що безперервний прийом GLP-1 пов'язаний із нижчим ризиком інфаркту, інсульту та смерті, а перерви й відмова від терапії цю користь зменшують. Дані вказують на зв'язок, а не на причину, тож остаточне рішення про лікування ухвалює лікар.