Як мисливці льодовикового періоду обирали мамонтів: нове дослідження

Нове дослідження показало, що доісторичні мисливці в Євразії та Північній Америці ретельно обирали, на яких шерстистих мамонтів полювати. Ці тварини були цінним джерелом м'яса, жиру та шкур для одягу, а з їхніх кісток і бивнів виготовляли знаряддя, зброю та будівельні матеріали.

Вчені проаналізували генетичні дані з кісток, знайдених на 11 археологічних пам'ятках у Польщі, Австрії, Чехії та Німеччині. Виявилося, що близько 70% досліджених кісток належали самкам, тоді як у природних умовах переважають самці (66% проти 34%). Це свідчить про те, що мисливці свідомо обирали самок.

Головна авторка дослідження Ханна Мутс пояснює: можливо, шерстисті мамонти, як і сучасні слони, жили в стадах, очолюваних самками. Такі групи переміщалися більш передбачувано, за сезонним графіком, тоді як самці вели одиночний спосіб життя і блукали ширшими територіями. Це робило стада з самками легшою здобиччю для людей льодовикового періоду.

Еволюційний генетик Лав Дален додає, що самки були меншими за самців: доросла самка важила близько 4 тонн і мала зріст 2,9 метра, тоді як самець — до 6 тонн і 3,4 метра відповідно. Тому їх було простіше вбити. Також мисливці, ймовірно, використовували рельєф місцевості — заганяли тварин у болота чи до скель, щоб знерухомити перед атакою списами чи стрілами, як припускає Девід Дієс-дель-Моліно.

Це дослідження відкриває нові деталі про життя давніх людей і їхні стратегії виживання. Для сучасних студентів і школярів воно може бути корисним прикладом того, як археологія та генетика допомагають відновлювати картину минулого.