На Подолі шукатимуть могилу гетьмана Сагайдачного: що це означає для Києво-Могилянки

Дослідження зосередять на залишках Богоявленського собору Києво-Братського монастиря. Необхідність якнайшвидше розпочати роботи на цій ділянці обговорили під час наради, у якій взяли участь представники парламентських комітетів, Києво-Могилянської академії, Українського інституту національної пам'яті, київської влади, а також історики та археологи.

Йдеться не лише про пошук поховання Сагайдачного. Дослідники хочуть вивчити залишки самого собору, зберегти їх і згодом музеєфікувати пам'ятку. Окремо учасники наради розглянули законопроєкт, який має забезпечити цілісність і особливий правовий режим комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря.

Питання ідентифікації останків залишається складним. Навіть якщо археологи знайдуть багато поховань XVII–XVIII століть, сучасні методи досліджень допоможуть визначити, які з них потенційно можуть належати гетьману. Голова УІНП Олександр Алфьоров пояснив, що дослідники мають історичні та біографічні відомості про Сагайдачного, які можна зіставити з антропологічними ознаками знайдених останків. Водночас, за його словами, остаточна ідентифікація можлива лише після проведення необхідних археологічних досліджень. Конкретної дати початку розкопок і термінів, коли фахівці зможуть вийти на місце ймовірного поховання, поки не називають.

Історія храму тісно пов'язана з самим гетьманом. 1620 року за кошти Петра Конашевича-Сагайдачного на Подолі заклали дерев'яний храм Богоявлення, а після смерті гетьмана у 1622 році його поховали саме при ньому. У 1690–1693 роках на місці дерев'яної церкви звели мурований Богоявленський собор у стилі українського бароко; будівництво підтримав гетьман Іван Мазепа. За історичними відомостями, поховання Сагайдачного розташовувалося у крипті під собором. У храмі також зберігалися Братська ікона Богоматері, срібний хрест Петра Сагайдачного та дари Івана Мазепи.

Після пожежі на початку XIX століття собор відновили за проєктом архітектора Андрія Меленського. У 1936 році радянська влада зруйнувала Богоявленський собор разом із дзвіницею.

Пошук поховання гетьмана розглядають як частину ширшого дослідження історичної території Києво-Могилянської академії та Братського монастиря. В УІНП підтримують створення єдиного цілісного комплексу академії та наголошують на потребі зберегти археологічні знахідки й надалі музеєфікувати залишки собору. Історія Києво-Могилянської академії починається із заснування Київської братської школи у 1615 році; серед людей, причетних до її становлення, — Галшка Гулевичівна, митрополит Петро Могила та гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний і Олефір Голуб.

Для батьків і студентів ця новина важлива передусім тому, що йдеться про територію сучасної Києво-Могилянської академії та про майбутній правовий режим її комплексу. Якщо дослідження й музеєфікацію підтримають, кампус і прилегла історична зона можуть отримати додатковий захист, а самі роботи — стати частиною освітнього середовища. Поки що конкретних дат немає, тож варто стежити за рішеннями щодо законопроєкту та за анонсами про старт археологічних робіт.