Рекорд спеки понад 100 років: вчені ставлять під сумнів його достовірність

3 серпня 2026, 21:57 ·368 слівредакція

Офіційний світовий рекорд температури повітря, зафіксований у 1913 році в Долині Смерті, дедалі частіше викликає сумніви у науковців. Дослідження показують, що реальні показники могли бути нижчими майже на 8 градусів.

Уже понад століття найвищою температурою, коли-небудь зафіксованою на планеті, вважається показник 56,7°C. Його зареєстрували 10 липня 1913 року в американській Долині Смерті. Однак дедалі більше кліматологів і синоптиків схиляються до думки, що ці дані не відповідають реальним погодним умовам того дня.

Сумніви щодо достовірності рекорду з'явилися не вчора. Ще у 2016 році історик погоди Крістофер Берт разом із кліматологом Вільямом Рейдом опублікували дослідження, в якому звернули увагу на суперечності. За їхніми спостереженнями, температура на станції була значно вищою, ніж на сусідніх пунктах моніторингу, що складно пояснити природними процесами.

Новіша робота, оприлюднена в Бюлетені Американського метеорологічного товариства, лише посилила ці занепокоєння. Автори дійшли висновку, що справжня максимальна температура того дня могла сягати приблизно 49°C. Це майже на 8 градусів нижче за офіційно визнаний показник.

Попри це, Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) досі вважає рекорд 1913 року чинним. Для його скасування потрібне окреме рішення спеціальної комісії, що передбачає тривалу процедуру перевірки.

Варто зазначити, що ВМО вже мала прецедент перегляду таких даних. У 2012 році організація скасувала рекорд 58°C, зафіксований у 1922 році в лівійському місті Ель-Азізія. Розслідування показало, що вимірювання виконали несправним приладом і недостатньо досвідченим спостерігачем. Саме після цього випадку показник Долини Смерті став офіційним світовим рекордом.

Цікаво, що сучасні вимірювання в Долині Смерті також демонструють екстремальні значення. У 2020 та 2021 роках там зафіксували 54,4°C — ці дані вважаються найвищими достовірно підтвердженими за останні десятиліття.

Історія з рекордом 1913 року нагадує, що офіційні кліматичні показники можуть зберігатися не через їхню беззаперечну достовірність, а через складність процедури перегляду. Для батьків і студентів, які цікавляться кліматичними питаннями, це корисний приклад того, як наукові дані потребують постійної перевірки та критичного осмислення.