ШІ створює нові віруси: що це означає для науки та безпеки

Науковці Стенфордського університету та Arc Institute провели експеримент, у якому ШІ-моделі Evo 1 і Evo 2 створили геномні послідовності, що після лабораторного синтезу перетворилися на життєздатні віруси. Ці нейромережі аналізують структуру ДНК і пропонують нові варіанти геномів, подібно до того, як мовні моделі формують текст.

Для безпеки експерименту використали бактеріофаг Phi X-174, який уражає лише кишкову паличку Escherichia coli. Спочатку ШІ згенерував багато можливих конструкцій, з яких дослідники відібрали частину для синтезу. У результаті 16 спроєктованих вірусів виявилися життєздатними та могли заражати бактерії й розмножуватися в них.

Деякі синтетичні бактеріофаги показали властивості, яких не мав природний вірус: вони були ефективнішими, а комбінація кількох варіантів допомогла подолати стійкість окремих штамів E. coli. Це відкриває перспективи для боротьби з інфекціями, стійкими до антибіотиків, адже замість пошуку природних вірусів науковці зможуть проєктувати їх із заданими характеристиками.

Водночас технологія викликає питання біобезпеки. Дослідники свідомо працювали лише з бактеріофагами, а не з патогенами людини, але з часом моделі вдосконалюватимуться. Наприкінці липня США посилили контроль за дослідженнями в науках про життя: нові правила передбачають жорсткіші умови для державної підтримки експериментів, що можуть посилювати властивості біологічних агентів. Регуляторам доведеться оцінювати ризики не лише відомих організмів, а й тих, аналогів яких у природі не існує.