Діти в Європі зіткнуться з удвічі більшою кількістю екстремальної погоди, ніж їхні дідусі й бабусі

Дослідження, опубліковане в журналі Environmental Research Letters, свідчить: дитина, яка народиться в Європі у 2025 році, за умови збереження поточної кліматичної політики проживе понад три роки довше в умовах екстремальної пожежонебезпечної погоди, ніж ті, хто народився у 1950-му. Загалом для сучасних дітей цей показник на 84% вищий, і 86% цього зростання зумовлені глобальною зміною клімату, а не збільшенням очікуваної тривалості життя.

Найпомітніше зростання очікують у Середземномор'ї та Південній Європі — регіоні, який уже потерпає від посух і пожеж. Молоді люди там стикатимуться з екстремальними погодними умовами, сприятливими для виникнення пожеж, у 2,5 раза частіше, ніж у 1950-х роках, а це додасть понад п'ять років небезпечних умов протягом їхнього життя.

В окремих країнах цифри особливо показові. У Португалії кількість днів із такою погодою може зрости з 14 до 32 на рік до кінця століття.

Що це означає для батьків і студентів

Йдеться не лише про спеку чи посуху, а про умови, за яких різко зростає ризик лісових пожеж — з усіма наслідками для житла, здоров'я та навчання. Дослідники звертають увагу на проблему несправедливості: молодь, яка найменше долучилася до накопичення викидів парникових газів, нестиме найбільший тягар наслідків.

Водночас автори наголошують, що майбутнє ще не визначене остаточно. Швидке скорочення використання викопного палива та обмеження глобального потепління рівнем 1,5°C відповідно до Паризької угоди можуть суттєво знизити ризики й захистити молоді покоління.

За словами дослідників, навіть незначне зниження глобальної температури безпосередньо означає меншу кількість зруйнованих будинків, збережені екосистеми та здорове майбутнє для європейської молоді.

Підсумок

Дослідження не дає остаточної відповіді про майбутнє, але окреслює вибір: без зміни кліматичної політики нинішні діти в Європі житимуть у світі, де небезпечна для пожеж погода траплятиметься майже вдвічі частіше, ніж у їхніх дідусів і бабусь. Найбільше це стосуватиметься півдня континенту.