Дослідження: немовлята з перших годин життя по-різному реагують на обличчя та предмети

Дослідження Кембриджського університету, опубліковане в журналі Biology of Sex Differences, показало: дівчатка й хлопчики від народження звертають увагу на різні речі.

Учасниками стали 130 немовлят, яким на момент тестування виповнилося лише кілька годин. Робота спирається на попередні дослідження тієї самої лабораторії 2000 року: тоді з'ясувалося, що дівчатка в середньому довше розглядають обличчя, а хлопчики — предмети.

У новому експерименті немовлятам показували поруч два відео. Одне було соціальним стимулом — людське обличчя з природними рухами. Друге — несоціальним об'єктом: металеві кульки маятника Ньютона, що гойдалися під дією гравітації.

Усі новонароджені частіше дивилися на обличчя. Водночас дівчатка в середньому приділяли йому більше часу, ніж хлопчики, а хлопчики довше спостерігали за кульками. Ці відмінності зафіксували протягом кількох годин після народження — до будь-якого помітного впливу суспільства та соціокультурних очікувань. Тому дослідники припускають, що вирішальну роль відіграють пренатальні чинники: гормони та генетика.

Керівник проєкту професор Саймон Барон-Коен зазначив, що це підтверджує відмінність між «природою» та «вихованням». Водночас автори наголошують: йдеться про середні показники в групах, усередині яких варіативність значна. Результати не визначають цілковито майбутній розвиток дитини.

Що це означає для батьків

Побачити в поведінці власної дитини щось із цих усереднених закономірностей цілком нормально — так само нормально, як і не побачити. Дослідження описує тенденції у великій групі, а не особливості конкретної дитини. Воно не дає підстав робити висновки про здібності, темперамент чи подальші успіхи немовляти.

У майбутньому команда планує лонгітюдні дослідження. Вони мають показати, як ці ранні особливості уваги пов'язані з подальшою поведінкою, розвитком мозку та такими станами, як аутизм, що частіше діагностується у хлопчиків.

Підсумок

Уже в перші години життя дівчатка в середньому довше затримують погляд на обличчі, а хлопчики — на предметі, що рухається. Науковці схиляються до пояснення через пренатальні чинники, але застерігають від поспішних висновків про окрему дитину. Остаточні відповіді про довгострокові наслідки мають дати триваліші дослідження.