Вірус Епштейна-Барр активується за три місяці до загострення розсіяного склерозу — дослідження

У людей із розсіяним склерозом ознаки повторної активації вірусу Епштейна-Барр з'являлися приблизно за три місяці до загострення хвороби. Дослідники припускають, що вірус може запускати запальний процес, але наголошують: це лише спостереження, а не доведений причинно-наслідковий зв'язок.
У дослідженні взяли участь 114 пацієнтів із розсіяним склерозом і 21 здорова людина. Аналізуючи зразки їхньої крові, науковці зафіксували зміни, пов'язані з вірусом Епштейна-Барр, приблизно за три місяці до загострення захворювання.
Розсіяний склероз — аутоімунна хвороба. Імунна система помилково атакує мієлін, оболонку, що захищає нервові волокна, і через це сигнали між нервовими клітинами передаються з порушеннями. Загострення даються взнаки втратою рівноваги, вираженою втомою, погіршенням зору та посиленням симптомів, які вже були.
Вірус Епштейна-Барр дуже поширений, передається переважно зі слиною і може викликати інфекційний мононуклеоз. Після зараження він залишається в організмі в неактивному стані, але за певних умов — стресу, приймання деяких ліків, ослаблення імунітету — може знову активуватися.
За результатами нової роботи, напередодні загострення розсіяного склерозу вірусні білки впливали на роботу окремих генів, пов'язаних із ризиком цієї хвороби. Найпомітніші зміни відбувалися у В-клітинах імунної системи — саме там вірус Епштейна-Барр може перебувати в «сплячому» стані. У пацієнтів у ремісії та у здорових учасників таких змін не спостерігали.
Що це означає для пацієнтів. Науковці наголошують: дослідження не доводить, що реактивація вірусу безпосередньо спричиняє загострення. Воно було спостережним, тож причинно-наслідковий зв'язок із його результатів не випливає. Водночас отримані дані допомагають краще зрозуміти механізм рецидивів.
Надалі аналіз крові потенційно можна буде використовувати, щоб визначати пацієнтів із підвищеним ризиком загострення. Для цього потрібні масштабніші дослідження. Науковці також розглядають можливість створення більш цільових методів лікування — спрямованих на вірус Епштейна-Барр або на конкретні клітини імунної системи.
Підсумок: поки що це не привід змінювати схему лікування чи самостійно здавати якісь додаткові тести. Якщо у вас розсіяний склероз і ви помічаєте нові або посилені симптоми, варто звернутися до свого лікаря — саме він вирішує, які обстеження доречні у вашому випадку.







