Вчені вперше зафіксували народження морського дна в Індійському океані

Міжнародна група геофізиків отримала перші прямі докази того, як на Землі формується нове морське дно. Спостереження велися за допомогою автономної обсерваторії з п'яти підводних гідрофонів, які фіксували сейсмічну активність у районі острова Амстердам в Індійському океані.

Прилади зареєстрували серію потужних землетрусів, після яких морське дно опустилося приблизно на 4,2 метра менш ніж за годину. Потім температура води підвищилася, що свідчило про вихід розплавленої породи на поверхню. За даними дослідників, причиною став великий магматичний резервуар на глибині близько 3,6 кілометра під земною корою: коли магма піднялася через тріщини, камера спорожніла, і дно просіло.

Це явище називають розширенням морського дна. Воно виникає, коли тектонічні плити повільно розсуваються, дозволяючи магмі підніматися з надр Землі. Контактуючи з холодною водою, розплавлена порода твердне й утворює нову океанічну кору.

Раніше вчені робили висновки про цей процес лише за непрямими ознаками: віком кори, що збільшується з віддаленням від серединно-океанічних хребтів, і магнітними смугами на дні. Уперше процес удалося побачити в реальному часі.

Геофізики Інго Гревемейер і Ларс Рюпке з Центру океанологічних досліджень імені Гельмгольца GEOMAR у Кілі зазначили: "Розходження плит постійно формує нове морське дно, але це ніколи не спостерігалося на місці — аж дотепер". Вони також визнали обмеження методу: сейсмічні прилади визначають місця землетрусів, але не їхню глибину, а сонарне картографування має недостатню роздільну здатність для точного вимірювання деформацій.

Попри ці застереження, дослідження дає важливе розуміння одного з ключових природних процесів на планеті. Близько двох третин поверхні Землі сформувалося саме на серединно-океанічних хребтах унаслідок повторюваних епізодів розширення дна. Фіксація такого рідкісного явища допомагає науковцям краще зрозуміти, як змінювалося морське дно та як планета трансформувалася протягом мільйонів років.