Життя у газовому сланці: вчені знайшли гриби та тихоходок на глибині до 556 метрів

Науковці підтвердили, що навіть у надрах давнього газового родовища може існувати різноманітне життя. У воді, яку відкачують із свердловин Антрімського сланцю віком близько 350 мільйонів років, знайшли сліди ДНК грибів, коловраток, сегментованих хробаків, круглих хробаків та тихоходок.

Дослідники проаналізували зразки води з глибин від 247 до 556 метрів. За словами провідного автора дослідження, еколога Куїна Муна, енергетичні компанії бурять свердловини та відкачують великі обсяги води, після чого видаляють із неї метан. Команда вчених відфільтрувала цю воду та витягла з фільтрів генетичний матеріал.

У результаті вдалося ідентифікувати 689 ймовірних видів за фрагментами ДНК, а 205 штамів вдалося виростити в лабораторії. Тринадцять із цих штамів грибів, імовірно, є новими для науки.

Серед домінуючих класів грибів виявилися агарикоміцети — ті самі, що на поверхні утворюють гриби з капелюшками. Також знайдено дотидеоміцети. На поверхні обидва класи розщеплюють лігнін і целюлозу для отримання енергії, що може пояснювати їхню здатність виживати в сланці.

За підрахунками вчених, гриби становлять близько однієї шостої частини біомаси у зразках води. Цей показник порівнянний із тим, що спостерігається у відкритому океані чи антарктичних ґрунтах. Окрім грибів, у зразках знайшли генетичні сліди внутрішньоклітинних паразитів.

Що це означає для батьків і студентів? Відкриття розширює уявлення про межі життя на Землі. Для школярів це нагода обговорити на уроках біології, як організми пристосовуються до екстремальних умов. Студентам природничих спеціальностей варто звернути увагу на методи дослідження: фільтрацію води, аналіз ДНК та культивування мікроорганізмів у лабораторії.

Попри те, що Антрімський сланець вважається негостинним середовищем, нові дані свідчать: життя здатне процвітати навіть там, де раніше його не очікували знайти.