Африканський континент розколюється швидше: що це означає

Нові дослідження Східно-Африканського рифту показують, що земна кора під частиною континенту вже стала надзвичайно тонкою. Це прискорює процес, який згодом розділить Африку на дві частини.
Африка поступово змінює свою геологічну структуру. Дослідження зони Східно-Африканського рифту засвідчили, що на окремих ділянках земна кора вже стала надзвичайно тонкою. У перспективі це може призвести до утворення нового океану між частинами сучасного материка.
У центрі уваги вчених — Турканський рифт, що пролягає територією Кенії та Ефіопії. У центральній частині цієї зони розломів товщина земної кори становить лише близько 13 кілометрів. Для порівняння: по краях досліджуваної ділянки цей показник перевищує 35 кілометрів.
Дослідники наголошують, що позначка у 15 кілометрів важлива для оцінки рифтогенезу. Кора, яка стала тоншою за цей рівень, сильніше реагує на розтягнення — це сприяє подальшому розходженню тектонічних плит.
Геолог Колумбійського університету Крістіан Роуен пояснює: поступове зменшення товщини земної кори робить її слабшою та створює умови для продовження розколу. Нині Африканська плита фактично розділяється на дві великі частини — більшу Нубійську та меншу Сомалійську. І цей процес відбувається швидше, ніж прогнозували раніше.
Водночас говорити про швидкий поділ континенту не варто. Навіть у геологічному масштабі це тривалий процес, який займає мільйони років, не кажучи вже про людське життя. Тектонічні плити постійно переміщуються, а в місцях їхнього розходження з часом можуть формуватися нові океанічні басейни.
Очікується, що у Східній Африці земна кора продовжить розтягуватися й ставатиме дедалі тоншою. Згодом крізь неї почне активно підніматися магма. Після охолодження вона формуватиме нову океанічну кору, а утворене заглиблення зрештою може заповнитися водою з боку Індійського океану.
Деякі ознаки цього процесу вже спостерігаються в районі западини Афар на північному сході Африки. Втім, до моменту, коли на місці нинішнього рифту з'явиться повноцінний океан, мають минути ще мільйони років.
Підсумок: для нинішніх поколінь ці зміни не матимуть практичних наслідків, адже йдеться про геологічні часові масштаби. Але нові дані допомагають краще зрозуміти, як рухаються тектонічні плити та як з часом на Землі виникають нові океани.







