Білок C3 підвищує ефективність імунотерапії раку — дослідження

Дослідники з Нагойського університету в Японії виявили, що білок комплементу C3, який існує в організмів ще з часів, коли не було кровоносної системи, здатен суттєво посилювати дію імунотерапії проти раку. Результати експериментів опубліковано в науковому журналі Nature Communications.

Білок C3 є давнім елементом імунного захисту, який зустрічається навіть у таких примітивних організмів, як губки та медузи. У людини він переважно виробляється печінкою та циркулює в крові, захищаючи від інфекцій. Однак, як з'ясувала команда під керівництвом доцента Юкі Міяї, ключову роль у боротьбі з онкологією відіграє саме C3, який синтезується раково-асоційованими фібробластами безпосередньо в мікрооточенні пухлини.

Під час експериментів на мишах вчені виявили, що C3, вироблений у пухлинній тканині, розпадається на фрагмент iC3b, який блокує проникнення імуносупресивних мієлоїдних клітин. Ці клітини зазвичай пригнічують здатність організму боротися з раком. Зниження рівня C3 у печінці на 90% не вплинуло на ефективність імунотерапії антитілами проти PD-1. Натомість припинення синтезу C3 фібробластами всередині пухлини різко знизило результативність лікування, хоча загальний рівень білка в крові впав лише на 9%.

На основі цих даних науковці створили препарат, що імітує дію C3 у блокуванні мієлоїдних клітин. Це дозволило успішно застосувати імунотерапію проти пухлин, які раніше вважалися повністю стійкими, та значно подовжило життя піддослідних тварин.

Аналіз клінічних зразків пацієнтів із раком легень підтвердив ці висновки. Позитивна відповідь на лікування спостерігалася приблизно у половини пацієнтів із високим локальним рівнем C3 у тканинах, тоді як серед осіб із низьким показником реакції на терапію не було взагалі.

Що це означає для пацієнтів? Поки що дослідження перебуває на доклінічній стадії, але воно вказує на можливий шлях підвищення ефективності імунотерапії для людей, у яких вона не працює. Вчені планують продовжити роботу, щоб розробити методи штучного підвищення C3 всередині пухлин та визначити оптимальний час для проведення терапії.

Для батьків і студентів, які цікавляться біологією та медициною, це відкриття демонструє, як фундаментальні дослідження еволюційно давніх механізмів можуть привести до практичних проривів у лікуванні складних захворювань. Подальші клінічні випробування покажуть, чи стане цей підхід доступним для широкого застосування.