Білозубка мала: крихітний хижак поліських лісів, який важить менше за власний обід

У лісах Полісся зафіксували рідкісну знахідку — білозубку малу, одного з найменших хижаків планети. Під час польових досліджень тварину помітила науковиця Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Ольга Бєльська.

Цей звір, схожий на мишу, насправді не є гризуном — він належить до ряду комахоїдних. Його головна особливість — надзвичайно швидкий обмін речовин, через який білозубка змушена їсти практично безперервно. За добу вона споживає стільки їжі, скільки важить сама, а іноді навіть більше.

Основу раціону становлять комахи, павуки, черв'яки та молюски, але за нагоди хижачка може вполювати новонароджених мишенят чи жабенят. Таким чином вона природно регулює чисельність дрібних тварин у лісі.

Білозубка активна переважно в сутінках і вночі, хоча інколи полює й удень. Через постійну потребу в енергії вона не може довго залишатися без їжі — її життя складається з коротких періодів відпочинку та безперервного пошуку здобичі. Живе звірятко в густій рослинності, під опалим листям або в покинутих норах.

Цікаво, що серце білозубки б'ється зі швидкістю понад 700 ударів на хвилину. Без їжі вона може проіснувати лише кілька годин. Орієнтується переважно завдяки нюху та слуху, бо зір розвинений слабко. У слині деяких видів білозубок є токсини, що паралізують здобич, але для людей вони безпечні.

Запасів їжі ці тварини майже не роблять, тому змушені полювати щодня. Їхня присутність у лісі — показник здорової екосистеми, адже білозубки дуже чутливі до змін довкілля.