У Бельгії кроти «розкопали» середньовічну браму XIII–XIV століть

Археологи дослідили територію природного заповідника поблизу Дамме у Західній Фландрії. Замість повноцінних розкопок вони збирали те, що кроти викидали на поверхню разом із ґрунтом, прокладаючи тунелі. Загалом науковці зафіксували GPS-координати 814 кротовин, просіяли ґрунт через сітку з отворами шість міліметрів і передали знахідки до лабораторії.

Археологічний матеріал виявився у 421 кротовині. Усього дослідники зібрали 2810 фрагментів загальною вагою трохи більш як два кілограми — це будівельні уламки, кераміка, металеві предмети та фрагменти природного каменю. Серед 294 фрагментів кераміки переважав місцевий сірий посуд, далі за кількістю йшов червоний, траплялися також прикрашена кераміка, протокам’яний та імпортований німецький кам’яний посуд. Знахідки охоплюють період приблизно від XII до XV століття, але більшість із них датують XIII–XIV століттями. Саме це дозволило впевнено віднести виявлену цегляну в’їзну браму до середньовічного періоду.

Дослідження стосується середньовічної сільської садиби, яка давно зникла з письмових джерел. У Середньовіччі Дамме було важливим зовнішнім портом Брюгге та з’єднувало заможне торговельне місто з морськими маршрутами Європи. Місцевість навколо була вкрита численними садибами, оточеними ровами. Багато з них зникли через багатовікове сільськогосподарське освоєння, інші збереглися під луками, яких не торкалася сучасна оранка. Це вберегло археологічні шари, але ускладнило їхнє дослідження звичайними поверхневими методами.

Щоб реконструювати частину втраченої садиби та уточнити розташування її споруд, учені поєднали матеріал із кротовин із геофізичними вимірюваннями, історичними картами, знімками з дронів і дослідженнями ґрунту. Вони також встановили, що розподіл предметів із кротовин може вказувати на розташування похованих споруд навіть без попередньої геофізичної зйомки. Водночас кроти часто уникали місць із щільними будівельними залишками: кротовин там було менше, але вони містили більше археологічних матеріалів.

Метод, який іноді називають археологією кротовин, не є цілком новим — кротовини вже використовували для пошуку археологічного матеріалу в Бельгії, Великій Британії та інших країнах. Однак дослідження в Дамме розвинуло цей підхід завдяки систематичному аналізу та поєднанню з геофізикою, історичною картографією, бурінням і дистанційним зондуванням. Автори роботи вважають, що такий метод може стати важливим інструментом для дослідження середньовічних сільських пам’яток.

Для батьків і студентів ця історія — нагода подивитися на археологію як на сучасну міждисциплінарну роботу, де поруч із розкопками є місце для геофізики, картографії, дронів і аналізу ґрунту. Метод особливо корисний на захищених луках, де повноцінні розкопки обмежені або небажані, і водночас є відносно дешевим способом досліджувати пам’ятки, яким загрожують інтенсивне землеробство та забудова.

Археолог Гентського університету Яан Верліфден зазначив, що кроти, попри репутацію садових шкідників, можуть давати науковцям значний обсяг інформації про середньовічне минуле, приховане під травою.