Чорні діри діють за єдиним правилом: коли саме з'являється джет
Астрофізики з Університету Кертін з'ясували, що потужні викиди енергії з чорних дір виникають на передбачуваному етапі поглинання зірки — незалежно від розміру самої діри.
Дослідники проаналізували 20 випадків, коли надмасивна чорна діра розриває зірку, що підійшла занадто близько. Це явище називають приливним руйнуванням, а розтягування речовини — спагетифікацією. Частина матерії зірки не зникає за горизонтом подій, а вилітає назад у космос потужними струменями — джетами. За словами вчених, такі викиди здатні впливати на еволюцію цілої галактики.
Раніше момент появи джета здавався непередбачуваним: іноді він виникав через рік після руйнування зірки, іноді через три чи п'ять. Тепер дослідники визначили точний тригер. Перший спалах відбувається, коли швидкість поглинання сягає максимуму. Другий — через сотні або тисячі днів, коли темп падає приблизно до 2% від цього максимуму.
Показово, що той самий поріг у 2% давно відомий для значно менших, зоряних чорних дір масою від 10 до 50 Сонць. Тобто надмасивні об'єкти поводяться за тією ж логікою у двох конкретних періодах свого розвитку.
Для спостережень використовували радіотелескопи: лише в радіодіапазоні можна відстежувати рух джетів у реальному часі. Саме це й дало змогу побачити спільну закономірність на масиві з 20 подій різного масштабу.
Що це означає на практиці. Якщо відомий точний момент викиду, астрономи можуть звузити вікно спостереження замість того, щоб місяцями чекати на результат. Для обсерваторій на кшталт Square Kilometre Array Observatory у Західній Австралії це менше витраченого часу на порожні сеанси й більше шансів зафіксувати рідкісний момент джета саме тоді, коли він відбувається.
Підсумок: чорні діри не такі хаотичні, як здавалося. Розуміння їхнього «графіка» робить спостереження за ними точнішими й дешевшими за часом.
