Мито на експорт сої та ріпаку: що змінилося для аграріїв і студентів

У липні 2025 року в Україні запровадили 10% мито на експорт насіння сої та ріпаку, і за перший маркетинговий рік це суттєво перебудувало ринок. Розбираємо, що саме змінилося і що з цього варто знати тим, хто планує працювати в агросекторі.
У липні 2025 року в Україні ухвалили закон про 10-відсоткове мито на експорт насіння сої та ріпаку, а з 4 вересня 2025 року механізм почав діяти. Логіка проста: трейдер або сплачує 10% за вивезення сировини, або спрямовує її на українські переробні потужності. Перші підсумки маркетингового року 2025–2026 показали, що вибір частіше робили на користь переробки всередині країни.
Найпомітніше змінився ринок ріпаку. За даними асоціації «Укроліяпром», частка внутрішньої переробки зросла з 15% до рекордних 42% від загального врожаю — це понад 1,3 млн тонн. Експорт ріпакової олії збільшився у 2,5 раза: з 210 тис. до 520 тис. тонн, а валютна виручка — більш ніж утричі, з $194 млн до $580 млн. Уже у вересні переробка ріпаку сягнула 250 тис. тонн, з яких виробили 120 тис. тонн олії і 109 тис. тонн одразу відправили за кордон. Важливо, що це сталося на тлі меншого врожаю ріпаку — 3,2 млн тонн проти попереднього сезону, а експорт сировинного насіння скоротився майже вдвічі, з 3,1 млн до 1,8 млн тонн.
У соєвому сегменті частка внутрішньої переробки теж сягнула історичного максимуму — 54,2% проти 39% раніше. Щоправда, тут є нюанс: валовий збір сої впав з 6,6 млн до 4,8 млн тонн, тож в абсолютних цифрах обсяг переробки залишився приблизно на тому ж рівні — близько 2,6 млн тонн. Натомість сукупна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3% і перевищила $1,02 млрд. Дані «Укроліяпрому» також фіксують весняне зростання виручки від соєвої олії на 19,3%, а від шроту — на 21%.
Що це означає практично? Дія мита не поширюється на агровиробників, які експортують власноруч вирощений врожай, та на сільськогосподарські кооперативи. З 2030 року ставку поступово знижуватимуть на 1 процентний пункт щороку — до 5%. За маркетинговий рік мито дало 2,174 млрд гривень додаткових надходжень до держбюджету. А з 2026 року підтвердження права на безмитний експорт повністю автоматизували через Державний аграрний реєстр, щоб прибрати початкові бюрократичні перепони.
Не обійшлося без міжнародного тертя: Європейська комісія заявила, що мита не відповідають зобов'язанням України в межах угоди DCFTA, і порушила питання про їх скасування. Попри побоювання, що аграрії масово відмовляться від цих культур, сумарна площа під ними навіть зросла — з 3,25 млн до 3,37 млн гектарів. Площі під ріпаком на наступний сезон розширили на 15,7%, під соєю — скоротили лише на 3,9%.
Підсумок для тих, хто обирає освітній чи кар'єрний шлях в агросекторі: попит зміщується від простого продажу сировини до переробки, логістики, цифрових процедур і роботи з якістю продукту. Це варто враховувати, обираючи спеціалізацію чи тему дослідження, адже саме тут формується більше доданої вартості й робочих місць.





