У котячій сечі знайшли хімічний «підпис»: коти розрізняють ним одне одного

Як з'ясували вчені, коти розрізняють запах сечі різних особин і пам'ятають його досить довго. У поведінкових експериментах тваринам багаторазово показували один і той самий зразок: з кожним повторенням вони приділяли йому дедалі менше уваги. Щойно дослідники підміняли зразок сечею іншого кота, цікавість тварин знову зростала, і вони нюхали довше. Така реакція зберігалася навіть після пауз у кілька місяців.

Крім того, на незнайому сечу коти частіше відповідали реакцією Флемена — характерним відкриванням рота під час вивчення запаху. На знайомі зразки вони реагували стриманіше.

Після поведінкової частини дослідники проаналізували хімічний склад котячої сечі. У ній виявили 13 розгалужених жирних кислот (BFA). Виявилося, що їхнє співвідношення різниться у різних котів, але в межах однієї тварини залишається відносно стабільним — у зразках, узятих у різні дні, профіль був схожим.

Порівняно з багатьма леткими компонентами запаху сечі ці кислоти випаровуються повільніше. У зразках, які зберігали за температури 25 °C, індивідуальні профілі окремих котів залишалися відносно стабільними щонайменше добу.

Дослідники перевірили й те, чи реагують тварини саме на ці сполуки. У зразках змінили лише фракцію з BFA, залишивши інші ліпіди незмінними, — і коти знову почали нюхати довше. На думку авторів роботи, це свідчить, що BFA можуть нести інформацію про індивідуальну ідентичність кота.

Науковці припускають, що подальше вивчення цих сполук допоможе краще зрозуміти хімію котячих запахів.