На дні Атлантики знайшли тисячі бочок із радіоактивними відходами: частина пошкоджена

Французькі науковці обстежили контейнери з низькоактивними відходами, які європейські країни скидали в Атлантичний океан у 1949–1982 роках. Частина бочок сильно заіржавіла, і їхній вміст уже потрапляє в донний осад.
Дослідження охопило бочки, що лежать на глибинах від 3 до 5 кілометрів. Загалом у цьому районі опинилося понад 200 тисяч контейнерів із більш як 150 тисячами тонн матеріалів — відходів медичної, промислової та наукової діяльності. Свого часу вважалося, що бочки мають залишатися герметичними лише стільки, скільки потрібно для розпаду короткоживучих речовин. Але всередині залишилися й довгоживучі радіонукліди — зокрема цезій-137, ізотопи плутонію та тритій, які можуть зберігатися в довкіллі тисячі років.
Роботу ведуть французькі вчені в межах проєкту NODSSUM. У червні 2025 року під час першої експедиції автономний апарат UlyX обстежив морське дно, і за місяць дослідники виявили та нанесли на карту 3355 бочок. У травні 2026 року вони повернулися до цього району на судні Pourquoi Pas?. За 20 занурень батискаф Nautile опускався на глибину понад 4,7 кілометра: науковці оглянули контейнери безпосередньо та взяли зразки води, ґрунту, організмів і мікроорганізмів.
Частина бочок виявилася сильно кородованою. Дослідники побачили, що матеріал із деяких контейнерів виходить назовні й змішується з піском на дні. Водночас навколо пошкоджених бочок утворилися своєрідні осередки життя: на них оселилися актинії та губки, а поруч трималися морські огірки, риби, ракоподібні та інші організми, найчастіше — краби.
Прилади зафіксували радіоактивні речовини, пов'язані саме зі старими відходами, зокрема кобальт-60 і ніобій-94. Крім того, в районі бочок виявили цезій-137 та америцій-241 у концентраціях, вищих за очікуваний природний фон, пов'язаний із ядерними випробуваннями та аваріями.
Зараз учені аналізують зібрані зразки, щоб з'ясувати, чи накопичуються ці речовини в організмах, які живуть поряд із контейнерами. За попередніми даними, зафіксована радіоактивність не створювала серйозної проблеми для радіаційної безпеки самих дослідників, а обладнання батискафа та зразки не показали ознак небезпечного забруднення.
Науковці наголошують, що це не означає повної безпечності відходів. Водночас експедиція вперше дала змогу детально картографувати тисячі контейнерів і зібрати матеріали, які допоможуть оцінити їхній вплив на глибоководну екосистему.
Читайте також
Ще в розділі «Дослідження»
- Запах старості: наукове пояснення та поради батькам
- 93% перекладачів художньої прози отримують менш як 311 грн за сторінку
- BepiColombo показав 8-річний шлях до Меркурія: що це означає для науки
- Ксилітол і серце: нові дані про ризики для студентів і батьків
- Форма Землі змінюється: чому планета одночасно круглішає і сплющується







