Лемури-індрі «співають» як оперні зірки: вчені знайшли спільний прийом із Паваротті

Лемури-індрі — єдині у світі лемури, які співають. Нове дослідження команди з Уорікського університету показало, що ці тварини ширше відкривають пащу, коли видають високі ноти. Що вища нота, то ширшою стає паща.

За словами співавторки дослідження докторки К'яри Де Грегоріо, вченим уперше вдалося отримати прямий доказ того, що індрі точно координують рухи пащі з висотою тону своєї пісні. Широко відкриваючи рот, лемури змінюють конфігурацію мовного тракту відповідно до частоти ноти й тим самим підсилюють звук.

Цей прийом має назву формантне налаштування. Ним користуються найкращі оперні співаки, зокрема Лучано Паваротті, і на опанування цієї навички йдуть роки. До винайдення мікрофонів виконавцям доводилося шукати способи донести голос до найдальших рядів великих театрів. Тепер дослідники дійшли висновку, що і оперні співаки, і співаючі індрі обирають таку конфігурацію мовного тракту, яка максимально підсилює окремі частоти й робить звук чутним на великій відстані.

У межах дослідження проаналізували 83 відеозаписи 19 особин, що живуть у дикій природі. За допомогою інструментів для відстеження рухів науковці вивчали спів лемурів покадрово та зіставляли рухи їхніх губ із висотою тону пісні. Результати підтвердили: на високих нотах тварини відкривають пащу ширше й повною мірою використовують природне посилення звуку.

Для індрі спів — не розвага, а механізм виживання. Вони живуть невеликими групами в густих тропічних лісах Мадагаскару й захищають великі території з потрібними для життя ресурсами. Близько 90% цього захисту відбувається саме через спів, а не через фізичні сутички. Щоранку групи видають гучні пісні, які лунають далеко, аби повідомити сусіднім групам про свою присутність і про те, що територія вже зайнята.

Що це означає для батьків і студентів? Дослідження показує, як біологічні механізми, що їх людина століттями відпрацьовує в музиці, можуть існувати в природі у вигляді інстинкту. Для тих, хто навчається співу або цікавиться біологією, це нагода побачити зв'язок між акустикою, анатомією та еволюцією. А для освітніх проєктів — приклад того, як наукові спостереження за тваринами допомагають краще зрозуміти людський голос.