Дослідження черепа додо: розвіяно міф про «нерозумного» птаха
Міжнародна група вчених провела комп’ютерну томографію єдиного цілого черепа дронта з Копенгагена. Виявилося, що вимерлий птах мав гнучкий режим активності, розвинений нюх і високий рівень когнітивних здібностей.
Дослідники з Канадського університету Летбриджа та Музею природничої історії Данії використали комп’ютерну томографію для вивчення одного з двох збережених у світі цілих черепів дронта, відомого також як додо. Зразок із Копенгагена сканували без жодного пошкодження, що дало змогу створити тривимірну модель мозкової порожнини птаха.
Оскільки мозок залишає відбитки на внутрішній поверхні черепних кісток, цифрова модель дозволила вченим отримати інформацію про сенсорні системи додо. Отримані дані порівняли з другим вцілілим черепом з Оксфорда, а також із параметрами сучасних родичів птаха — голубів і горлиць.
Аналіз показав, що сенсорний світ дронта суттєво відрізнявся від сучасних птахів. Зокрема, додо міг бути активним не лише вдень, а й на світанку та в сутінках. Крім того, птах мав розвиненіший нюх і масивний верхній дзьоб, який дозволяв сприймати багато тактильної інформації. Це допомагало йому ефективно шукати їжу на острові Маврикій.
Дослідження також спростувало стереотип про те, що дронт був неквапливим і нерозумним, а його вимирання наприкінці XVII століття пояснювалося низьким інтелектом. Жодних ознак зниження когнітивних здібностей порівняно із сучасними голубоподібними не виявлено. Натомість аналіз свідчить про високу еволюційну адаптацію птаха до ізольованого острова.
Результати дослідження будуть представлені в нових постійних галереях Данського музею природничої історії, відкриття яких заплановано на 2027 рік.
