У Люксембурзі знайшли 141 золоту монету віком 1600 років

Історія цієї знахідки почалася у вересні 2019 року, коли двоє польових працівників із металошукачем натрапили на 38 золотих монет і повідомили про це Національний інститут археологічних досліджень (INRA). Після цього на місці розгорнули масштабні розкопки, які тривали упродовж 2020–2024 років. Дослідники виявили залишки римського укріплення — бургуса, а також продовжили пошуки там, де лежали перші монети. Загалом вдалося знайти 141 пізньоримський солід.

Монети карбували від 362-го до 402 року нашої ери. Вони походять майже з усіх монетних дворів Римської імперії, що працювали в той період, і представляють майже всіх тогочасних імператорів. Винятками стали Магнус Максим і його син та співімператор Флавій Віктор.

Особливу увагу вчених привернуло походження частини скарбу. Сімнадцять монет виготовили у стародавній Нікомедії в Анатолії — на території сучасного турецького Ізміта. За словами дослідників, серед відомих регіональних скарбів немає аналогічної знахідки з такою кількістю монет із цього міста. Ще частина грошей походила з Антіохії. Науковці припускають, що східні монети могли потрапити до Західної Європи разом із римськими військовими: монети з Нікомедії та Антіохії датуються 364–367 роками — періодом, коли Валентиніана I проголосили імператором в Анатолії. Після виплат військам золотом він вирушив на захід для захисту рейнського кордону. Трір, де перебував імператор, розташований приблизно за 50 кілометрів від місця знахідки.

Серед скарбу є й кілька незвичайних екземплярів. Дві фрагментарні позолочені монети належать до типу RESTITVTOR REIPVBLICAE, а одну з них за стилістичними особливостями вважають імовірною імітацією. Питання викликав і склад металу деяких монет: одна має темний відтінок, який може свідчити про підвищений вміст олова або срібла, проте лабораторний аналіз її складу ще не провели. Інша монета складається з двох скріплених шарів металу, що стало помітно через загнутий край; її також планують додатково дослідити.

Найбільшою загадкою залишається причина появи самого сховку. Вчені перевірили відомості про події того часу, але не знайшли битви, великої політичної кризи чи інших потрясінь, які могли б безпосередньо пояснити рішення власника закопати золото. За оцінкою дослідників, скарб могли сховати приблизно 395 року, коли політична та військова ситуація в регіоні залишалася відносно стабільною, а суттєві зміни відбулися вже на початку V століття. Науковці не виключають, що спочатку скарб міг бути більшим, оскільки ця територія зазнала пошкоджень під час Другої світової війни.

Через рідкісність окремих екземплярів та їхній добрий стан Міністерство культури Люксембургу придбало скарб для держави приблизно за 322 тисячі доларів. Подальші дослідження монет можуть допомогти відтворити шлях золота територією Римської імперії та наблизити науковців до розгадки таємниці скарбу.