Вчені виростили м’ясний білок у листі салату: що це означає

Британські науковці впровадили ген міоглобіну свині в хлоропласти салату та тютюну. Для цього використали метод біолістичної трансформації, коли ДНК доставляють у клітини рослин за допомогою спеціальної «генетичної гармати».

Після модифікації рослини виросли до зрілого віку, залишилися здоровими та дали насіння. При цьому успадкований ген продовжував працювати в наступному поколінні. У листі салату вдалося отримати близько 810 міліграмів міоглобіну на кілограм сухої маси, у тютюні — приблизно 800 міліграмів.

Для порівняння, у м’язовій тканині тварин цього білка приблизно в десять разів більше. Однак дослідники вважають технологію перспективною через значно нижчі витрати ресурсів: рослини потребують менше води та створюють менше парникових викидів, ніж тваринництво. За їхніми розрахунками, у майбутньому таке виробництво зможе забезпечити конкурентоспроможну кількість білка з одиниці площі.

Що варто знати батькам і студентам

Поки що це експериментальна розробка, а не готовий продукт на полицях магазинів. Науковці мають вирішити кілька завдань: збільшити вихід міоглобіну та з’ясувати, чи буде система ефективною у промислових масштабах. Крім того, частина білка в рослинах формується неповноцінно — їй бракує гему, молекули, необхідної для повного утворення міоглобіну.

У планах дослідників — скоригувати процес синтезу гему в рослинах, щоб підвищити вироблення повноцінного білка. Також вони хочуть перевірити, чи можна за допомогою хлоропластів отримувати інші білки для харчової чи промислової галузі.

Якщо технологію вдосконалять, міоглобін із листя можна буде виділяти та додавати до рослинного м’яса. Інший варіант — використовувати генетично модифіковані рослини безпосередньо як продукт харчування. Для українських студентів, які цікавляться біотехнологіями, це приклад того, як фундаментальні дослідження можуть змінити майбутнє харчової промисловості.