Вчені пов'язали збільшення мозку приматів із гострим зором

·598 слівредакція
Дослідження

Нове дослідження показує, що розширення неокортексу в приматів, включно з людьми, відбувалося насамперед завдяки розвитку зорової системи, а не лобової частки. Це змінює уявлення про рушійні сили еволюції мозку.

Науковці під керівництвом почесного професора еволюційної антропології Дюкського університету Річарда Ф. Кея проаналізували викопні та сучасні черепи приматів, щоб зрозуміти, як розвивався їхній мозок протягом останніх 56 мільйонів років. Результати, опубліковані в науковій літературі, свідчать: збільшення неокортексу — зовнішнього складчастого шару мозку, відповідального за сенсорне сприйняття та пізнання, — було пов'язане передусім зі зростанням обсягу зорової інформації.

Дослідники створили віртуальні ендокасти — тривимірні моделі внутрішньої поверхні черепів — за допомогою мікрокомп'ютерної томографії високої роздільної здатності. Порівнюючи об'єми та площу поверхні цих моделей, вони простежили, як змінювалися окремі ділянки неокортексу в різних групах приматів. Виявилося, що потилична, тім'яна та скронева зони, які обробляють візуальну інформацію, швидко й непропорційно розширювалися у довгоп'ятів та антропоїдів — до яких належать мавпи, людиноподібні примати та люди. При цьому збільшення цих зон збігалося зі зростанням зорового нерва, що вказує на більший потік даних від очей до мозку.

Цікаво, що лобова частка, яку зазвичай пов'язують із вищим мисленням, не зазнавала окремого різкого зростання. Це суперечить давньому припущенню, що саме розвиток «мисленнєвих» відділів був головною рушійною силою еволюції мозку. Натомість, як зазначають автори, навіть невелике збільшення візуальної інформації могло спричинити значне розширення мозкової тканини, оскільки неокортекс отримував більше ресурсів для аналізу зображень, простору, руху та поведінки інших особин.

Що це означає для розуміння еволюції? По-перше, великий мозок антропоїдів — дуже давня риса, яка сформувалася щонайменше 33 мільйони років тому. По-друге, її походження пов'язане з розвитком високоточного зору, а не лише з добором на користь збільшеної лобової кори.

Дослідники поки не встановили, які саме еволюційні потреби спричинили ці зміни. Одне з можливих пояснень — ускладнення соціальної комунікації: гострий зір міг допомагати розпізнавати жести, міміку та поведінку інших членів групи. Інша версія стосується пошуку їжі — кращий зір підвищував ефективність пошуку плодів, комах та інших ресурсів. Обидві переваги могли істотно впливати на природний добір.

Для батьків і студентів ця новина важлива тим, що вона показує: еволюція мозку тісно пов'язана з тим, як організм сприймає навколишній світ. Розуміння цих механізмів допомагає глибше осмислити, чому ми маємо такий складний мозок і як сенсорний досвід формує когнітивні здібності.

Читайте також