НАПН України очолив Олег Топузов: що зміниться для освіти

17 вересня президентом Національної академії педагогічних наук України обрано академіка Олега Топузова. До цього Академію з 1997 року очолював Василь Кремень — академік НАН України та НАПН України, доктор філософських наук, професор.

Василь Кремень був народним депутатом України 3-го скликання (1998–2000), міністром освіти і науки України (2000–2005), президентом Товариства «Знання» України (з 1999), членом комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з 2002), членом комітету з Національної премії імені Бориса Патона (з 2021), членом комітету з Державної премії в галузі освіти (з 2011), членом президії Української Ради Миру (з 2000), головою і членом наглядових рад низки університетів.

На посаді міністра він запровадив чимало ініціатив, які діють і досі: 12-річне навчання, 12-бальну шкалу оцінювання, перехід на україномовне навчання, вивчення української мови як державної всіма учнями, вивчення іноземної мови з другого класу, модель розвитку профільної школи, програму «Шкільний автобус», експеримент із зовнішнього незалежного оцінювання, приєднання закладів вищої освіти до Болонського процесу, створення технопарків за ініціативою університетів. За його каденції середня зарплата освітян перевищила показники у сферах охорони здоров'я, соціального забезпечення та культури.

Кремень провадив політику «масовізації» вищої освіти: випускники шкіл переважно обирали заклади вищої освіти. Це світова тенденція, зумовлена механізацією та автоматизацією виробництва. Якщо 2000 року в Україні налічувалося 1,3 млн студентів, то 2005-го — вже 2,7 млн. Відповідно зростала кількість закладів вищої освіти та науково-педагогічних працівників. На запитання журналістів 2002 року, навіщо витрачати бюджетні гроші на навчання людей, які не працюватимуть за фахом, Кремень відповів: «Ви знаєте, знань багато не буває. Людина – це явище соціальне. Чим більше людина знає і вміє, тим більше вона має можливостей проявитися в соціумі, реалізувати своє призначення, принести суспільну користь, образно кажучи, тим більше вона людина».

Новий очільник Олег Топузов — відомий вчений у галузі дидактики, педагогіки партнерства, теорії та методики навчання географії та інших природничих дисциплін, функціонування освітньої системи, формування освітньої політики. Він прихильник євроінтеграційного розвитку освіти і науки України. Кандидатську дисертацію захистив 1994 року, докторську — 2008-го. Серед його монографій — «Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика» (2007), «Дидактика географії» (2013, 2014), «Освітнє партнерство в системі загальної середньої освіти: теорія і методологія» (2021), «Освітня сфера України: національні пріоритети, проблеми і перспективи» (2024). З 2013 року він очолює Інститут педагогіки, а з 2017-го був віцепрезидентом Академії.

Передвиборча програма Топузова має назву «НАПН України: від наукового супроводу – до стратегування». У ній він наголошує на посиленні ролі Академії в трансформації освітньої системи та формуванні інноваційної освітньої політики. «Вбачаю стратегічну мету НАПН України у стратегуванні майбутнього України за посередництва української освіти та наук про освіту, інтеграції у європейський і світовий дослідницький простір з метою виведення України до кола економічно розвинених держав із суб'єктною позицією в науці, політиці, технологіях», — зазначив він. Свою діяльність на посаді обіцяє будувати на чотирьох принципах: компетентність, наступність, відкритість, проривний результат.

Серед семи пріоритетів програми: НАПН як науковий центр стратегування освітньої політики; освіта в умовах війни та повоєнного відновлення; педагогіка цифрової доби і штучного інтелекту; якість освіти як умова формування людського капіталу високого ґатунку; європейська інтеграція та міжнародна конкурентоспроможність; сучасна відкрита і фінансово спроможна академія; наукові школи та нове покоління вчених.

Очікувані результати реалізації програми: Академія стає головним національним центром стратегування розвитку освіти та наук про освіту; має реальний і вимірюваний вплив на державну освітню політику; є повноцінним учасником Європейського дослідницького простору; лідирує в дослідженнях застосування штучного інтелекту в освіті; забезпечує науковий фундамент відновлення людського капіталу; має диверсифіковану ресурсну базу та сучасну дослідницьку інфраструктуру; створює перспективи професійного розвитку для нового покоління вчених.

«Бачу своє завдання так: зберегти найкраще, що створено поколіннями вчених НАПН України, і разом із колегами розпочати новий етап її розвитку. Наступність – щоб не втратити здобуте. Компетентність – щоб ухвалювати правильні рішення. Відкритість – аби розвивати суспільство у напрямі прогресу. Проривний результат – з метою випереджального становлення нової України», — резюмував новий президент Академії.

Серед викликів, які постануть перед Топузовим, — організація належного фінансування наукових досліджень, посилення орієнтації досліджень на практичне впровадження та залучення молоді, «омолодження» кадрів, зокрема управлінської ланки.