Санкції проти Росії, зустріч Зеленського з Трампом і зима: що це означає для України

У Конгресі готують голосування за закон про «пекельні санкції», а Зеленський і Трамп можуть зустрітися в Нью-Йорку. Виконавчий директор Центру оборонних досліджень Олександр Хара пояснює, чого чекати від цих процесів.
У Палаті представників США 16 вересня має відбутися голосування за законопроєкт про так звані «пекельні санкції», відомий як закон Ліндсі Грема. Місяць після схвалення в Сенаті пішов на узгодження позицій політичних сил, і серед демократів після внесених змін з'явилися побоювання, що документ може зашкодити Україні замість того, щоб допомогти.
За словами виконавчого директора Центру оборонних досліджень Олександра Хари, історія з блокуванням допомоги Україні повторюється. За часів Байдена Трамп і його оточення гальмували підтримку, а спікер Палати представників Майк Джонсон вісім місяців не виносив відповідний законопроєкт на голосування, пов'язуючи це з безпекою південного кордону США. Проголосували лише завдяки потребі допомогти Ізраїлю — пакетом з Ізраїлем і Тайванем. Тепер ситуація повторилася: Джонсон, за оцінкою Хари, виконує волю Трампа.
Хара зазначає, що особливої потреби в цьому законі немає, адже Трамп і без нього застосовував виконавчі повноваження для санкцій проти торговельних партнерів — Канади, Мексики, Євросоюзу, Японії, Туреччини. Водночас закон дає інструменти, а чи скористається ними Трамп — питання відкрите. Окремі побоювання сенаторів і конгресменів полягають у тому, що документ може бути використаний проти союзників, зокрема ЄС, під приводом покарання Росії.
«Ми бачимо небажання Трампа не те що тиснути на Росію, але навіть критикувати Путіна», — каже Хара. Він нагадує, що Трамп звинувачував Україну в ударах по російській енергетиці, нібито через це ціни на дизельне пальне в США зросли до 6,2 долара за галон. Хара пов'язує це радше з іранською кампанією США. За його словами, про Україну й дизель раніше заговорили міністр фінансів Бессент і міністр енергетики, тобто це не було самодіяльністю.
Щодо мирних ініціатив Хара налаштований скептично. Він вважає, що «мирного процесу» фактично немає, бо Росія розраховує досягти більшого силою. Коли Лавров говорить про мирне вирішення, це, на думку експерта, означає капітуляцію України. Спецпосланців Трампа Віткоффа і Кушнера Хара називає некомпетентними й такими, що не розуміють глибини конфлікту.
Ідею припинення ударів по енергетиці Хара сприйняв з пересторогою: для Росії болючі нафтопереробка й танкери, а для України — не лише енергогенерація, а й теплопостачання та порти на Чорному морі. Симетрична домовленість Україні невигідна, і росіяни від неї відмовилися.
Що робити батькам і студентам? Стежити за офіційними рішеннями, а не за окремими заявами, і враховувати, що зима може бути складною через удари по енергетиці. Варто заздалегідь подбати про автономність — павербанки, ліхтарі, теплий одяг, плани на випадок відключень.
Підсумок: найближчі тижні покажуть, чи буде голосування за санкції, чи відбудеться зустріч Зеленського з Трампом і чи вдасться реанімувати дипломатію. Водночас експерт не очікує швидких змін: Росія продовжує ескалацію, а Китай залишається важливим чинником підтримки війни. За його прогнозом, наступний рік і ця зима — критично важливі.







