Сон і біологічне старіння: чому 8 годин — не універсальна норма
Велике дослідження за участю майже 500 тисяч людей показало, що для повільнішого старіння організму важлива не одна фіксована цифра сну, а уникнення крайнощів — як недосипу, так і надто тривалого сну.
Звична порада спати рівно 8 годин на добу виявилася не такою однозначною. Науковці з Колумбійського університету на чолі з дослідником Джунхао Веном проаналізували дані майже 500 тисяч учасників з UK Biobank і опублікували результати в журналі Nature.
Дослідників цікавив не паспортний вік людей, а біологічний — те, наскільки «старими» виглядають їхні органи та системи. Для цього використали 23 так звані годинники старіння, які оцінювали стан 17 органів і систем, зокрема мозку, серця, легень та імунітету. Аналізували знімки органів, рівні певних білків та інших речовин у крові, а потім порівнювали ці показники з тривалістю сну учасників.
Найнижчі показники біологічного старіння фіксували в людей, які спали від 6,4 до 7,8 години на добу. Точна оптимальна тривалість могла відрізнятися залежно від органа та статі.
Загальна картина виявилася U-подібною: гірші показники частіше траплялися і в тих, хто спав менш як шість годин, і в тих, чий сон перевищував вісім годин. У людей із хронічним недосипом, зокрема тих, хто спав менше шести годин, спостерігали порушення серцевого ритму.
І короткий, і надмірно тривалий сон був пов'язаний з астмою, хронічним обструктивним захворюванням легень, гастритом і гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Водночас дослідження не доводить, що тривалий сон сам по собі прискорює старіння органів. Потреба спати дуже довго може бути радше сигналом інших процесів в організмі чи проблем зі здоров'ям, тому автори говорять про зв'язок, а не про прямі причини.
Що з цього практично випливає для батьків і студентів? Науковці не радять ставити будильник рівно на сім годин для всіх. Їхні результати показують інше: для повільнішого старіння організму важливо не лише висипатися, а й уникати крайнощів — як постійного недосипу, так і регулярного надто тривалого сну. Якщо людина постійно спить дуже довго й не почувається відпочилою, це привід звернути увагу на стан здоров'я, а не просто «досипати» більше.
Підсумок: орієнтовний коридор 6,4–7,8 години сну виглядає найсприятливішим за даними цього дослідження, але точна норма індивідуальна. Головний висновок — уникати хронічного недосипу й не вважати, що чим більше сну, тим краще.







