Археологи знайшли докази податкової корупції в Римській імперії

Науковці з Варшавського університету та Університету Акденіз в Анталії опрацювали нові фрагменти стародавнього напису, знайденого під час розкопок у західній Туреччині у 2024 році. Спочатку дослідники припустили, що це поетичний похоронний текст, але згодом зрозуміли, що мають справу з юридичним рішенням, виданим у 480 році преторіанським префектом Сходу.

Виявилося, що документ описує масштабні податкові зловживання, пов'язані з маєтком Плацидії, дочки імператора Валентиніана III. Чиновники, відповідальні за збір податків, видавали квитанції про оплату без зазначення фактичної суми. Це дозволяло їм звітувати про занижені цифри до імперської скарбниці в Константинополі, а різницю привласнювати собі.

Схема діяла щонайменше з 465 року, коли надійшли перші скарги. Попередні спроби втрутитися не дали результату — нечесні чиновники ігнорували накази. Новий префект Флавій Іл Пусей Діонісій відправив спеціального посланця з ультиматумом: вирішити проблему за три місяці або втратити майно. Корумпованим чиновникам загрожувала страта — безпрецедентно суворе покарання для римського податкового права.

Історики зазначають, що між IV і VI століттями існувало щонайменше одинадцять інших документів із вимогою правильно видавати податкові квитанції, але жоден не передбачав смертної кари. Зазвичай обмежувалися фінансовими стягненнями. Навіть імператор Юстиніан, який дозволяв тортури та ампутацію кінцівок, не вдавався до страти за подібні злочини.

Доктор Павел Новаковський припускає, що суворий вирок пояснюється не масштабом правопорушення, а непокорою імператорській волі. «Йдеться не стільки про масштаб правопорушення, скільки про непокору імператорській волі: своєрідний бунт або образу влади імператора», — пояснює він. Можливо, смертна кара була риторичним інструментом для підкреслення серйозності питання.

Указ також передбачав штраф у три фунти золота для губернаторів провінцій та міських чиновників, які закривали очі на шахрайство. Документ датований 1 серпня 480 року, а виконати рішення потрібно було до 1 грудня. Цікаво, що того ж року Діонісія стратили за нібито змову проти імператора Зенона. Дослідники вважають, що посланець устиг виконати місію, інакше напис не був би створений.

Окрема увага — майстерності каменярів. Вони не просто копіювали текст, а іноді змінювали порядок слів. Унизу грецького напису майстерно відтворено рукописний латинський підпис префекта — фактично різьблене факсиміле оригіналу.