Мито на експорт сої та ріпаку: що змінилося для аграріїв і переробників

21 вересня 2026, 10:00 ·682 слівредакція

Понад рік діє 10-відсоткове мито на вивезення насіння сої та ріпаку. За перший маркетинговий рік воно помітно перебудувало ринок: частка переробки всередині країни зросла, а експорт готової продукції — олії та шроту — суттєво додав у обсягах і валютній виручці.

Механізм ухвалили 16 липня 2025 року, а чинності він набув 4 вересня 2025 року. Логіка проста: трейдер або сплачує 10% мита за вивезення сировини, або спрямовує її на українські переробні потужності. Мито не поширюється на агровиробників, які експортують власний врожай, та на сільськогосподарські кооперативи. Із 2030 року ставку планують щороку знижувати на один процентний пункт — до 5%.

Найпомітніші зміни — у ріпаковому сегменті. За даними асоціації «Укроліяпром», частка внутрішньої переробки ріпаку зросла з 15% до 42% від загального врожаю, а обсяги переробки перевищили 1,3 млн тонн. Експорт ріпакової олії збільшився у 2,5 раза — з 210 тис. до 520 тис. тонн, а валютна виручка — більш ніж утричі: з $194 млн до $580 млн. У вересні переробка ріпаку сягнула 250 тис. тонн, з яких виробили 120 тис. тонн олії, і 109 тис. тонн одразу пішли на експорт.

Важливо, що це сталося не через надлишок сировини: валовий збір ріпаку зменшився до 3,2 млн тонн, тобто на 10% проти попереднього сезону. Експорт насіння при цьому скоротився майже вдвічі — з 3,1 млн до 1,8 млн тонн.

У соєвому сегменті частка внутрішньої переробки сягнула історичного максимуму — 54,2% проти 39%. Але в абсолютних цифрах обсяг майже не змінився: близько 2,6 млн тонн, бо валовий збір сої впав із 6,6 млн до 4,8 млн тонн. Сукупна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, перевищивши $1,02 млрд; окремо виручка від олії додала 19,3%, від шроту — 21%.

Що це дає бюджету й аграріям. За даними Мінагрополітики, за маркетинговий рік мито принесло 2,174 млрд гривень додаткових надходжень. З 2026 року підтвердження права на безмитний експорт автоматизували через Державний аграрний реєстр, щоб прибрати початкові бюрократичні перепони. Водночас Європейська комісія заявила, що мито не відповідає зобов'язанням України за угодою DCFTA, і порушила питання про його скасування.

Площі під цими культурами загалом навіть зросли — з 3,25 млн до 3,37 млн гектарів. Ріпак під урожай наступного сезону розширили на 15,7%, сою скоротили лише на 3,9%.

Що робити батькам і студентам. Тема мита — це не лише про економіку, а й про те, куди рухається ринок праці. Переробка сировини всередині країни означає більше роботи для технологів, інженерів, лаборантів, логістів і фахівців із якості, ніж просте вивезення зерна. Якщо ви обираєте спеціальність, варто дивитися на напрями, пов'язані з харчовими технологіями, агроінженерією, біотехнологіями та цифровими сервісами в агросекторі. Абітурієнтам також варто звертати увагу на програми, де є практика на переробних підприємствах: саме там формується досвід, який цінується на ринку.

Підсумок. За перший рік дії мито довело, що регуляторні стимули можуть змінювати структуру експорту: сировини вивозять менше, а олії та шроту — більше. Водночас ефект залежить від погоди, світових цін, воєнних ризиків і логістики, а з боку ЄС зберігається тиск щодо скасування мита. Тож остаточні висновки робити зарано — але напрям зміни вже видно.