Аграріям не вистачає 500 млрд грн на посівну: що це означає для власників паїв
Українські аграрії можуть скоротити посівні площі через брак обігових коштів. Це створює ризики для власників земельних паїв, які можуть не отримати орендну плату.
Українські фермери опинилися у складній фінансовій ситуації через проблеми з експортом зерна, низькі закупівельні ціни та нестачу обігових коштів. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук повідомив, що для проведення осінньої та весняної посівних кампаній галузі потрібно близько 500 мільярдів гривень.
За його словами, логістичні труднощі не дозволяють виробникам швидко реалізовувати врожай і отримувати гроші на нові польові роботи. Раніше продаж зерна давав господарствам ресурси для закупівлі пального, виплати зарплат, податків та погашення кредитів, але через падіння внутрішніх цін ця модель перестала працювати.
У ВАР наголошують, що бюджет України самостійно не зможе покрити таку потребу. Тривають переговори з міжнародними партнерами про фінансову підтримку агросектору. Одним із ключових рішень називають розширення доступу аграріїв до кредитних ресурсів — як нових позик на посівну, так і реструктуризації вже отриманих кредитів, адже багато господарств не можуть вчасно сплачувати ні основну суму, ні відсотки.
Також фермери просять зберегти умови програми доступного кредитування «5-7-9» та запровадити механізм державного страхування кредитного портфеля, щоб банки активніше фінансували сільське господарство.
Якщо джерела фінансування не знайдуть найближчим часом, окремі господарства можуть залишити частину земель без обробітку або взагалі припинити діяльність. Це створює ризики для тисяч працівників та мільйонів власників земельних паїв, які можуть не отримати орендну плату. «Коли аграрій змушений продавати продукцію собі у збиток, йому просто немає чим розраховуватися. Саме тому кредитна підтримка потрібна не лише для агросектору, а й для уникнення негативних соціальних наслідків», — зазначив Денис Марчук.
Що робити власникам паїв? Насамперед варто уважно стежити за укладанням договорів оренди та своєчасно фіксувати будь-які домовленості з орендарями. Якщо фермер повідомляє про фінансові труднощі, можна обговорити можливість відтермінування виплат або перегляду умов. Також корисно тримати зв’язок із місцевою громадою та аграрними асоціаціями, які можуть надати актуальну інформацію про ситуацію в регіоні.
Підсумок: брак обігових коштів в агросекторі — це не лише проблема фермерів, а й виклик для всієї економіки. Від того, чи знайдуться джерела фінансування, залежить не лише врожай, а й соціальна стабільність у сільській місцевості.






