Китай висадив 66 млрд дерев: чому кількість не дорівнює якості

Кампанія, відома як «Велика зелена стіна», стартувала 1978 року. Її мета — стримати наступ пустель Гобі та Такла-Макан і збільшити поглинання вуглекислого газу з атмосфери. До 2050 року Китай планує висадити ще 34 млрд дерев.

Науковці порівняли молоді дерева, висаджені людьми, з деревами природних лісів у різних регіонах країни. Саджанці у штучно створених лісах ростуть на 66% швидше за природні аналоги. Вони також сильніше реагують на зростання концентрації CO₂ в атмосфері.

Проте швидке зростання не означає автоматично довготривалого екологічного ефекту. Озеленення пустельних районів викликає запитання, якою ціною для місцевих запасів води досягається результат.

Ландшафтний еколог Юхан Луо з Пекінського університету наголошує, що штучні та природні ліси треба розглядати по-різному.

«Посаджені ліси відіграють дедалі більшу роль у стратегіях пом’якшення наслідків зміни клімату, проте більшість глобальних екосистемних моделей не розрізняють типи лісів і погано відображають вплив віку на динаміку лісів», – каже експерт.

Штучні ліси можуть ефективно накопичувати вуглець у короткостроковій перспективі, але цей ефект не триває безмежно. Природні ліси, за словами Луо, залишаються важливими для довготривалого зберігання вуглецю та стійкості екосистем. Водночас результати різних досліджень можуть відрізнятися залежно від місцевих умов.

«Управління земельними ресурсами спирається на більш тонкі й специфічні механізми, ніж ми вважали раніше. Справа не лише в тому, скільки дерев ви висаджуєте в землю – важливі час, вибір видів і довгостроковий догляд», – підсумовує Луо.

Що з цього випливає для тих, хто цікавиться екологією та освітою? Кількість висаджених дерев сама по собі не є достатнім показником успішного лісовідновлення. Оцінюючи результат, варто враховувати, як довго зберігається вуглець, який склад і вік лісів, як витрачаються місцеві водні ресурси та чи є подальший догляд. Китайський досвід показує, що масштабні зелені проєкти потребують не лише фінансування, а й наукового супроводу та довгої перспективи.